МЗС України у відповідь на “приєднання” до РФ “ДНР”, “ЛНР”, Херсонської та Запорізької областей закликало іноземні держави прискорити надання нашій державі всієї необхідної військової, економічної та фінансової допомоги, запровадити додаткові жорсткі санкції проти Росії, вигнати її з міжнародних організацій, а також підтримати ініціативу щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Якою є ймовірність, що заклик буде почутий? Що ще цивілізований світ може зробити, щоб покласти край російській агресії? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Ми точно побачимо збільшення військової та фінансової допомоги – все це йде по наростаючій Директор аналітичного центру “Третій сектор”, політолог Андрій Золотарьов наголошує, що будь-яка війна має матеріальний вимір. І її результат вирішується, зокрема, цим чинником. І цілком логічно, пояснює він, що МЗС звертається із закликом допомагати Україні не лише морально, а й матеріально.
“Протистояння з РФ вимагає таких фінансових, військових та інших ресурсів, які Україна не мала і не має. Але допомога, насамперед, від країн НАТО допомагає нам вистояти. Масштаби збройних сил, кількість вогневих засобів у Росії незрівнянно більша, ніж у нас. І ми бачимо цілком логічне звернення наших дипломатів після чергового витка ескалації, – зазначає політолог. – Зрозуміло, що потрібно було заявити позицію. Досить вдалим контрходом стало звернення про прискорене надання Україні членства в НАТО. Так, це, можливо, виявилося сюрпризом для наших партнерів. Проте вони змушені були реагувати. Позиція залишилася незмінною – двері НАТО відчинені, але найближчим часом Україна там навряд чи опиниться. Але важливо було наголосити на наших намірах”.
Важливо й те, продовжує експерт, що підтримка нашої країни з боку Альянсу та країн Великої сімки продовжиться. І багато в чому масштаби цієї підтримки орієнтуватимуться інші, хто ще зберігає якісь відносини з Росією.
“Бачимо позицію тих самих Китаю, Індії, які, можливо, хотіли б продовжувати купувати російські енергоресурси з великим дисконтом, але розуміють, що рано чи пізно самі можуть нарватися на вторинні санкції. І в цьому сенсі звернення МЗС і те, як відреагують наші партнери на акт відвертої анексії української території – певного важеля впливу, – вважає Андрій Золотарьов. – Думаю, що ми точно побачимо збільшення воєнної та фінансової допомоги. Все це йде по наростаючій – у міру того, як Україна демонструє здатність не просто оборонятися, а й наступати”.
На думку політолога, Путін намагається зайти на “друге коло” вторгнення, розпочавши мобілізацію, підписавши документи про анексію.
“Цю фількіну грамоту ніхто не визнає. Стосовно псевдореферендумів та путінських анексійних указів промовчали навіть відверті союзники РФ типу Венесуели та Еритреї, – звертає увагу експерт. – А ось реакція тих самих США цілком показова. Там не просто заявили, що ніколи не визнають анексії, які з 2014 року здійснює Росії, а й виділили 12,5 млд доларів допомоги Україні (з них 7 млрд на озброєння). Чудовий приклад для інших країн. Думаю, що вони продовжать допомагати нам, незважаючи на жодні особисті економічні проблеми”.
Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу Керівник Центру громадської аналітики “Вежа” Валерій Клочок розмірковує так:
“Українське МЗС, безумовно, мало відреагувати на російські спроби анексії окремих територій нашої країни. При цьому треба розуміти, що 30 вересня у Кремлі відбулося підписання у їхньому розумінні міжнародних договорів про визнання незалежності окремих регіонів України. Ці договори вказують на можливість входження даних територій до складу РФ. Але питання про приєднання тих чи інших територій до Росії – у повноваженнях Ради Федерацій. А попередньо президентом надсилається запит до Конституційного суду і отримати висновок. Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу”.
Проте ми, звісно, мали реагувати, пояснює експерт. І МЗС зреагувало.
Валерій Клочок вважає, що військова, економічна та інша допомога мало залежить від того, чи намагається Росія анексувати українські території чи ні.
“Аргументів допомагати нам і без цього було більш ніж достатньо, враховуючи бойові дії, що йдуть з лютого, і масу військових злочинів, які скоїла РФ на території України. Більшої ескалації не може бути. Так, йдуть розмови про можливість застосування країною-агресором ядерної зброї. Але поки що це на рівні заяв та припущень. Тож найближчим часом ми навряд чи побачимо кардинальну зміну позицій країн світу щодо підтримки України, – прогнозує експерт. – Тому що підтримка є та буде. Найбільше її нам надають США, вже набрав чинності закон про ленд-ліз. У найближчі два тижні почне йти допомога за цим законом. Крім того, нам виділили додаткові 12,5 млрд доларів допомоги. Щодо ЄС, він, на жаль, залишається досить інфантильним. І заклики МЗС навряд чи вплинуть на те, що відбувається. Змінюватися треба самим європейцям”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — для Путіна дуже важливо було звільнити Медведчука – ФСБ була проти – WP.
