Останній день осені є також 280 днем з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Президент України Володимир Зеленський все частіше говорить про те, що буде створено спецтрибунал щодо військових злочинів РФ. Він також наголошує, що незважаючи на дуже складну ситуацію, особливо на Донбасі, ми тримаємо оборону, а ворог зазнає колосальних втрат. За його словами, цього року країна-агресор “втратить убитими сто тисяч своїх солдатів і лише Богові відомо, скільки найманців”. Про що говорять останні заяви та дії всередині України та за її межами у ракурсі цієї війни? Як ситуація може розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Є три “найгарячіші” точки на Донбасі Військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов наголошує, що ситуація на фронті дуже складна. За його словами, на східному фасі російські окупанти, нешкодуючи ресурсів, насамперед людських, намагаються продавити нашу оборону.
Владислав Селезньов розповів, що є три основні точки застосування таких зусиль агресора.
Перша – район Вугледар-Мар’їнка-Авдіївка. Росіяни намагаються створити там одну із фаз “кліщів”, щоб оточити угруповання українських сил оборони, які діють на східному фронті.
Друга точка застосування російських зусиль – район Бахмута.
“Там діє підрозділ ПВК “Вагнер”, посилений “чмобіками” (регулярні війська + поповнення з частково мобілізованих). Туди ж перекидається частина військ, які нещодавно перебували на Херсонському напрямку. І там же – військовослужбовці квазіутворень “ДНР” та “ЛНР” – 1 та 2 Армійські корпуси. Душать там дуже сильно. Вчора Арестович сказав, що у тому районі – 9-кратна перевага супротивника в артилерії. Втім, наші тримаються. Кілька днів тому росіяни намагалися розповісти, що взяли Бахмут в оточення. Брехня, – запевняє експерт. – З півдня вони нас підтискують, але говорити про оточення не доводиться”.
Полковник наголошує, що обороняє Бахмут 93-та бригада (“холодноярівці”), яка по праву вважається однією з найсильніших у складі українських сухопутних військ.
“Ідуть тяжкі бої. Але наші тримають оборону. І гадаю, що у найближчій перспективі Генштаб ЗСУ перекине туди відповідні резерви. У результаті трапиться те саме, що раніше сталося в районі Вугледару. Там росіяни давили-тиснули, поклали купу народу зі своїх елітарних сил, включаючи морпіхів. Але наші сили та засоби там посилилися – і серйозно “перемололи” те угруповання супротивника. І росіяни вже не розповідають, як вони браво наступають у районі Вугледару”, – пояснює Владислав Селезньов.
За його словами, третя “гаряча” точка Донбасу – район Білогорівки на Луганщині. У цьому напрямі росіянами активно використовуються і артилерія, і авіація.
“Днями у зведенні Генштабу наголошувалося, що там було знищено ворожий літак. Останнім часом це не часто подія, тому що росіяни акуратно використовують авіацію, оскільки чимало її втратили. Але, мабуть, у них виникла серйозна потреба у значному посиленні вогневої могутності з метою вичавлювання українських сил оборони на цій ділянці фронту. Відповідно – використовують усе і вся, – наголошує полковник. – Учора була інсайдерська інформація, що в районі Кремінної на Луганщині росіяни використовували стратегічну авіацію. Але офіційного підтвердження цьому поки що немає”.
У напрямку Сватового, продовжує Владислав Селезньов, ми маємо невеликий поступ тактичного рівня. Росіяни починають накопичувати там ресурси, підтягувати артилерію, намагаючись стабілізувати фронт.
“Це той максимум, на який вони зараз спроможні, – вважає експерт. – Стабілізація фронту з метою зупинити український контрнаступ. Говорити про успішний наступ самих військ агресора поки що не доводиться. Так, вони тиснуть нас у вищезгаданих точках на Донбасі. Але це навіть не оперативно-тактичний рівень, а бої місцевого значення.
Щодо угруповання російських військ на території Республіки Білорусь, то воно, за словами Владислава Селезньова, зайняте військовою підготовкою.
“На полігонах та у навчальних центрах РБ натягують російських “чмобиків”, які в перспективі будуть переміщені на ті чи інші ділянки фронту в Україні, – розповідає експерт. – Але говорити про те, що російська армія за підтримки білоруської готова переходити у наступ на північному фасі російсько-українського фронту, поки що не доводиться. І на цьому постійно наголошує українська розвідка, щоб погасити тривожні настрої у мешканців північних областей України. Передумов до наступу з боку РБ у найближчій та середньостроковій перспективі немає”.
Можна говорити загалом про консолідовану позицію Заходу у питанні підтримки України Співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, політолог, військовий експерт Дмитро Снєгірьов розмірковує так:
“Основні висновки зараз – Україні вдалося утримати ситуацію у військово-економічному сенсі. У військовому – деокупувати значну частину своїх територій понад дві тисячі населених пунктів. В економічному – не допустити краху економіки (проходження того ж опалювального сезону забезпечене достатніми запасами газу)”.
На думку експерта, справжня мета так званої російської “спецоперації” – знищення української державності – зазнала краху. І зараз йдеться про можливість мирних переговорів із державою Україна.
“Якщо спочатку Кремль ставив за мету знищення української державності, то зараз у Москві говорять про необхідність поступок чи компромісів з боку офіційного Києва. Тим самим визнаючи українську державність”, – пояснює Дмитро Снєгірьов.
Щодо військової ситуації – ескалація напруги буде насамперед на Донецькому напрямку, упевнений він.
“І тут питання насамперед у політичній складовій. Російській владі необхідно продати якийсь військовий успіх внутрішнім споживачам. А те, що 50% Донецької області під контролем ЗСУ – це і військова, і політична поразка Путіна. Так що цей напрямок буде пріоритетним для агресора. І “гарячим”, незважаючи на майбутні морози. Крім того, окупанти намагатимуться утримати ситуацію у Луганській області, – прогнозує експерт. – Саме Луганщина та Донеччини можуть стати предметом політичних торгів”.
Дмитро Снєгірьов навіть не виключає сценарію умовного обміну Донбасу на Запорізьку та Херсонську області. За його словами, такий варіант періодично озвучується російськими керівниками і “розмовляючими головами”.
Щодо позиції Заходу. Експерт вважає, що результати проміжних виборів у США, що дозволили республіканцям встановити контроль над Палатою представників, не вплинуть на військово-технічну та фінансову допомогу Україні з боку Штатів. Крім того, посилюється в даному ракурсі позиція Великобританії і, як не дивно, Німеччини.
“Можна говорити загалом про консолідовану позицію Заходу у питанні підтримки України. Вирішивши собі питання диверсифікації російського газу, Захід зараз сконцентрований на необхідності мінімізації ризиків розширення конфлікту безпосередньо на європейські країни, країни НАТО. І Україна тут постає як форпост, загороджувальна зона, яка не допустить розширення російського військово-політичного впливу на країни Європи, – наголошує Дмитро Снєгірьов. – Не випадкові заяви керівників Великобританії, США, ЄС, генсека НАТО, що звучать в унісон, що не можна допустити перемоги РФ у цій війні. Адже це призведе не лише до посилення Росії, а й до інших диктаторських режимів. Отже, військово-технічна, фінансова підтримка України з боку Заходу триватиме і нарощуватиметься”.
Втомитися від України для Заходу – програти росіянам Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко, коментуючи дії російської пропаганди в рамках цієї війни, зазначає:
“Якщо ніяк не вдається перемогти супротивника на полі бою, залишається єдиний варіант його всіляко дискредитувати. Як у тому старому анекдоті виходить: “Ні, так хоч зігріюся”. Російські лузери вже намагаються “накинути” на Україну таке – мовляв, тут, у темряві, ходять на вулицях жахливі мародери, які всіх грабують і вбивають. Чим абсурдніше звучать такі нісенітниці на росТВ, тим в них швидше вірять росіяни, сіру речовину яких вже давно вимкнули росмедіа. Ось вони й вірять, що в Україні відбувається такий треш”.
Тому, продовжує експерт, багато хто в РФ вважає, що “страшної України” не повинно бути на карті світу, що ми, українці, самі у всьому винні і що саме нашій владі підстрибом бігти за ботоксним путлером і сідати з його зграєю за стіл переговорів.
“Ага, вже побігли! Як показала ситуація, такі спроби росіян накинути “гівна на вентилятор” не мають ефекту за межами їх недоустрою. Жодного. Країни-партнери ще більше підтримують Україну у нашій боротьбі за волю. А в ситуації з обмеженням електрики багато хто вже допомагає Україні генераторами, акумуляторами, трансформаторами, різними зарядними станціями тощо. Зброя – само собою, але вже має місце і така допомога. Енергетична автономність йтиме знизу: квартири, будинки, мікрорайони, райони, міста. В результаті, вся країна буде великим ДБХ (Джерело безперебійного харчування), як мінімум, на рівні ЖКГ”, – вважає Сергій Дойко.
Щодо ставлення до нас країн-партнерів. Ніхто від України, звичайно, не втомиться, упевнений експерт.
“Втомитися від України для Заходу – програти росіянам. А хто захоче програвати, коли шанси виграти очевидні? Допомога буде різною: зброєю, побутовими речами, медикаментами, – прогнозує Сергій Дойко. – А що дуже важливо – буде політична підтримка Заходу. Не можу тут не згадати слова мого доброго знайомого — американського політичного стратега Юрія Ванетика, який, проживаючи в США і, обертаючись у дуже серйозних колах, знає те, що на широку публіку не завжди виноситься. Його прямі мені слова: “До розширення нинішньої війни у багатьох у США був певний дискомфорт і скептицизм щодо України. Багато хто розумів, що українцям та Україні складно буде у США виглядати на рівні. Репутація вашої країни загалом раніше була… ну не дуже хороша. Зараз вона дивовижна!”. Додати після цих слів справді нічого. Головне, як на мене, зберегти таку репутацію, яка формується вже майже рік кров’ю і життями наших захисників. Вірю, що так буде. Бо інакше просто бути не може”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чого найближчим часом очікується Україна з боку Білорусі – як розуміти заяви Лукашенка.
