Міністерство фінансів оприлюднило Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Вони містять заходи, які реалізував та планує уряд та НБУ. Серед п’яти структурних маяків, є вимога підготувати концептуальну записку про те, як підійти до реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної та ефективно наданої соціальної допомоги.
“Коментарі” поцікавилися в економічних експертів, як, на їх думку, уряд виконає це.
Володимир Лановий, колишній міністр економіки (1992 рік) зауважив, що розпочате реформування — передача функцій Фонду соцстраху Пенсійному фонду — може мати негативні наслідки.
“Коли інструменти соціального захисту передані Пенсійному фонду викликають занепокоєння. Адже ця частина державних зобов’язань буде другорядним питанням для ПФ”, — каже він.
Лановий також наводить поганий приклад реформ соціального забезпечення у Грузії.
“Думаю, МВФ теж занепокоєний, щоб не було так, як у Грузії, коли просто відмінили певні форми соціального забезпечення і почали нараховувати всім однакову суму допомоги. У нас і субсидії, і допомога у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС і так далі. Тобто це різні інструменти, різні суми. Це потребує серйозної уваги, диференційованого підходу. А в Грузії усім однаково — це негативний приклад”, — каже економіст.
Фінансовий експерт Ярослав Жаліло вважає, що для посилення адресності допомоги сьогодні максимально залучено систему “Дія”, що дозволило персоналізувати низку соцвиплат.
“На мою думку, уряду варто було б посилити роль інформаційних механізмів, — пояснює Жаліло. — По-друге, варто рухатися в бік ризикоорієнтованості. Тобто визначати, під який ризик підпадають ті чи ті люди, і варіювати політику. Наприклад, якщо ризик для людини працездатного віку, яка втратила роботу, — необхідно створити умови, щоб вона могла її знайти — кваліфікацію змінити, бізнесом зайнятися, забезпечити її необхідною інформацією. Якщо людина непрацездатна, втратила здоров’я, то це питання, пов’язані з підтриманням здоров’я, забезпечення можливостей якісного існування <…> Третє — виявлення недобросовісних отримувачів, цифрові технології сьогодні дозволяють це робити”.
