США почали активно витісняти Китай зі свого простору. Після заборони TikTok (китайська платформа) на державних пристроях, цей додаток можуть тотально заборонити в Штатах. Пентагон передбачає, що китайські контейнерні крани, що застосовуються в портах США, оснащені вдосконаленими датчиками, які можуть записувати та відстежувати походження та призначення вантажів. Ці кроки робляться на тлі жорстких попереджень Китаю з боку США щодо неприпустимості передачі зброї Росії. У Пекіні останнє всіляко заперечують. Про що говорить і до чого може призвести американсько-китайське протистояння, що наростає? Що тут важливо розуміти Україні? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Протистояння між офіційними Вашингтоном і Пекіном посилилося після того, як на G20 Китай зайняв російську сторону Політтехнолог, спеціаліст з антикризових кампаній Денис Богуш поділився такою точкою зору:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“США як країна, яка у своїй стратегії має підтримку світового порядку, досить жорстко реагує на порушення і того самого порядку, і своїх національних інтересів. І тут демократичні цінності, як і свобода слова, відходять на другий план. Ті чи інші медіа чи платформи забороняються/закриваються тощо. Протистояння між офіційними Вашингтоном і Пекіном посилилося після того, як на G20 Китай зайняв російську сторону, не давши навіть сформулювати спільне комюніке із засудженням агресії РФ проти України. Відомо і зростання торгового обороту між КНР і РФ. Фактично, китайці покривають, а відповідно підтримують війну, розв’язану росіянами. Що б там дипломатія Китаю не намагалася говорити. Та й на всіх міжнародних майданчиках КНР займає бік РФ. У найкращому разі – утримується від тих чи інших голосувань. Відповідно – США треба якось відповідати. І механізмів для цього у них вистачає. У тому числі, за допомогою економічних ударів”.
Щодо України, нам, за словами експерта, вигідний розклад, за якого КНР підтримувала б нас. Або хоча б залишалася реально нейтральною, а не так чи інакше підтримувала РФ.
“Якщо б зустрівся Сі Цзіньпін із Володимиром Зеленським – це було б знаково. Але китайський лідер вважає за краще зустрічатися з самопроголошеним президентом Білорусі, який є фактично стороною конфлікту, всіляко допомагаючи Росії. Тим самим Китай дипломатично чітко демонструє, на якому він боці”, – констатує Денис Богуш.
З Китаєм треба розмовляти, проводити свою лінію, намагатися достукатися до політбюро Економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає, що дві глобальні держави (США та Китай) перебувають зараз не так у процесі протистояння, як – конкуренції, як це називають американці.
“Йде складний переговорний процес між США та Китаєм, у тому числі неофіційний. І Україна має розуміти, що гра в багатовекторність (обираючи між Західним світом та Китаєм, між РФ та Європою, США) закінчилася. Ми однозначно є частиною Західного світу. І повинні вбудовуватись у систему інтересів навіть не лідерів ЄС (Німеччини, Франції), яким цікавіше торгувати з Росією, а – у вісь інтересів англосаксів (Великобританія, США), які розглядають нас (як, у принципі, Східну Європу) як фактор стримування та РФ та ФРН”, – пояснює експерт.
Він нагадує, що ще на початку ХХ століття британським географом і професором Оксфордського університету Хелфордом Дж. Маккіндером була сформульована теза: “Хто контролює Східну Європу, той командує Хартлендом (масивна північно-східна частина Євразії, своєрідна “середня земля”); хто контролює Хартленд, той командує Світовим островом (тобто Євразією та Африкою); хто контролює Світовий острів, той командує світом”.
Тарас Загородній упевнений, що ми маємо вбудовуватись у цікаву англосаксу систему в ракурсі просування їхніх інтересів у Євразії. Отримуючи натомість необхідний при цьому технологічний, фінансовий ресурс.
“Такий же функціонал, який виконує Ізраїль на Близькому Сході для Західних країн. Зону безпеки нам зможуть гарантувати лише ті самі США та Великобританія. Щодо Китаю – треба намагатися працювати і з ним. Він для нас, зокрема, ринок збуту. Як і ми для нього. У цьому сенсі КНР має широкі економічні відносини і з ЄС, і зі США. Можливо, на якомусь рівні отримання технологій. Але точно не оборонні, не високі, які, швидше за все, будуть у нас від Західного світу (плюс – самі щось вироблятиме)”, – пояснює експерт.
За його словами, на жаль, Україна втратила “китайський вектор”. Останнім нашим президентом, який відвідував КНР, був Янукович аж 2013 року, нагадує Тарас Загородній.
“З Китаєм, – наголошує він, – треба розмовляти, проводити свою лінію, намагатися достукатися до політбюро. Зараз, на жаль, КНР дивиться на Україну та російську агресію проти нас через призму Москви. Через кремлівські меседжі типу: “Україна є не самостійною державою, а провінцією Росії, що відкололася, відповідно, у РФ є моральне право вести там військові дії з метою повернення в свою орбіту”. Наше завдання – довести іншу точку зору, яка відповідає і дійсності, і мейнстриму китайської політики. А саме – що суверенітет і територіальна цілісність не повинні бути сумнівними. КНР це сповідує, оскільки має свою болючу тему – Тайвань. Але щоб хоч почати доносити до китайського керівництва свої тези, Україні слід принаймні призначити туди нарешті посла. І проводити як політико-дипломатичну, так і економічну роботу, вбудовуючись (тим самим транзитним потенціалом) у той самий глобальний проект “Один пояс, один шлях”, який Китай вибудовує як транспортний коридор, зокрема до Європи”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Кремль досі не отримав балістичних ракет від Ірану – хто чи що стримує.
