Міністра освіти та науки України знову звинувачують у плагіаті. Слідом за своїм попередником Шкарлетом під удар потрапив Оксен Лісовий. Він уже подав дисертацію до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для перевірки на плагіат. З чим пов’язані такі проблеми з міністрами? Наскільки обґрунтовано таку критику? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Штучний інтелект, який сьогодні є проблемою для доброчесності, у майбутньому може стати вирішенням багатьох проблем Народний депутат України ІХ скликання (фракція “Слуга Народу”), заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олена Мошенець поділилася такою думкою:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Вдруге поспіль міністра освіти та науки України звинувачують у плагіаті. Тепер уже Оксен Лісовий подав дисертацію до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для перевірки на плагіат. Українське законодавство передбачає, що виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній претендентом дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження особі ступеня доктора філософії та відповідного диплома. 25 січня 2022 р. Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону №5461 “Про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності №5461. Цей законопроект розширює перелік дій щодо порушення академічної доброчесності”.
Олена Мошенець зазначає, що, за даними професора Анатолія Берлача, опитування в Німеччині кілька років тому показали, що 50% наукових праць у цій країні містять плагіат. У Великій Британії – близько 58%.
“У 2015 році провели всеукраїнське дослідження, в якому взяли участь студенти та викладачі 25 вишів нашої країни. За результатами, близько 90% студентів у тій чи іншій формі вдавалися до плагіату”, – розповідає нардеп.
За її словами, раніше вважали: чим гірша в країні ситуація з академічною чеснотою, тим вищий рівень плагіату. Але все може змінитися з появою штучного інтелекту.
“Програми, здатні написати наукову роботу, стали справжньою загрозою академічної чесноти у всьому світі, – наголошує Олена Мошенець. – Наприклад, ChatGPT вже сьогодні пише курсові та дипломні роботи високого рівня. Керівник академічної практики Плімутського університету Марджона професор Деббі Коттон зазначає: штучний інтелект настільки швидко розвивається, що вишам складно його наздогнати. Щоб боротися з новим явищем, деякі провідні університети світу вже випустили посібники для своїх викладачів. Вони розповідають, як визначити, що студент використовував ChatGPT під час написання роботи. Таким студентам загрожують навіть відрахуванням”.
Водночас, продовжує парламентарій, штучний інтелект, який сьогодні є проблемою для доброчесності, у майбутньому може стати вирішенням багатьох проблем. І не лише в системі освіти, а й у будь-якій сфері людського життя.
“Нові проривні технології, певно, взагалі змінять підходи до боротьби з корупцією. Зокрема, за їх допомогою можна буде швидко та якісно аналізувати великі масиви даних та виявляти, наприклад, корупційні ризики та лазівки у проектах нормативно-правових актів. “Штучний інтелект здатний знаходити чи навіть передбачати корупцію чи шахрайство там, де раніше їх взагалі неможливо було виявити”, — упевнений виконавчий директор Solomon Investments Ghana Limited доктор Кріс Кподар. Він називає штучний інтелект найкращою протиотрутою для неблагочесності”, – підбиває Олена Мошенець.
Якщо навіть сучасні програми бачать ті чи інші моменти плагіату в минулих роботах, не варто особливо на цьому акцентувати увагу Експерт Українського інституту політики, експерт з питань освіти Микола Спіридонов зізнався, що питання дуже за адресою.
“Я якраз у темі, бо дописую дисертацію на стику філософії та політології, – пояснює він. – Основна проблема у тому, що сучасні антиплагіатні програми з’явилися близько десяти років тому. І раніше, коли захищали дисертації той самий Оксен Лісовий чи його попередник, не було чітких антиплагіатних критеріїв. І навіть зараз ситуація досить розмита. Років 10-15 тому можна було спокійно брати у необмеженій кількості матеріали зі своїх статей. Зараз, якщо ти правильно все не оформиш, тебе можуть звинуватити, що ти сплагіатив самого себе”.
До того ж, продовжує експерт, різноманітні антиплагіатні програми по-різному сприймають текст. І одна така програма може дати тобі 90% оригінальності, а інша – 70%, унаслідок чого твоя робота може бути визнана плагіатом.
“Якщо взяти більшість дисертаційних робіт, які вийшли до 2010-2012 рр., то вони, швидше за все, будуть визнані не повністю оригінальними, – зазначає Микола Спіридонов. – Але річ у тому, що перевіряти, як правило, починають людей, які претендують на міністерські чи депутатські посади. Хоч це стосується всіх. Тому я думаю, що якщо навіть сучасні програми бачать ті чи інші моменти плагіату в минулих роботах, не варто особливо на цьому акцентувати увагу. Як відомо, закон зворотної сили немає. І, коли роботи були написані, все було в межах норми. Нині ж серйозно змінилися правила щодо оригінальності тексту. При цьому ідея Оксена Лісового про те, щоб добровільно відмовлятися від наукового ступеня у разі наявності тих чи інших претензій, досить здорова. Такий механізм може дозволити врегулювати низку делікатних питань”.
Читайте на порталі “Коментарі” — Верховна Рада проголосувала за призначення нових міністрів: які очікування.
