Саміт “За демократію” та війна в Україні: чи варто очікувати на прийняття важливих рішень

edaffafbabbff

Президент України Володимир Зеленський анонсував участь нашої країни цього тижня у саміті “За демократію”, який скликає президент США Джо Байден. Які очікування від цього заходу? Чи є ймовірність, що будуть ухвалені кардинальні рішення для протистояння авторитарним режимам, які останніми роками пішли у наступ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Саміт вироблятиме пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко нагадує, що ініційований Байденом проект спрямований на “оновлення демократії всередині країни та протистояння автократії за кордоном”. Перший такий саміт, зазначає експерт, відбувся у грудні 2021-го. Цього тижня відбудеться другий.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Основною темою обговорення під час саміту, за словами заступника голови Держдепартаменту США Веданта Патела, стане необхідність припинення війни в Україні та відновлення світового порядку. Крім того, за словами спікера, учасники саміту обговорять інші теми щодо майбутньої демократії – як у США, так і у глобальному контексті”, – розповів Володимир Фесенко.

На його думку, не варто чекати на якісь кардинальні рішення, які можуть швидко змінити ситуацію на користь демократії.

“По-перше, тому, що проблеми, які виникли для демократії в сучасному світі, складні та різноманітні. І для їх вирішення немає чарівних інструментів, які швидко змінили б ситуацію на краще. Тому, по-друге, завдання цього проекту (саміту “За демократію”) – аналіз (діагностика) проблем, що виникають, та координація дій різних демократичних сил для захисту та просування демократичних цінностей та стандартів. Саміт вироблятиме пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами, зокрема, Сполученими Штатами”, – пояснює експерт.

Показовим він вважає, що тема війни між Росією та Україною буде однією з головних на другому саміті “За демократію”.

“Очевидно, що Україна бореться не лише за свою свободу, незалежність та територіальну цінність, а й за ідеали демократії та принципи міжнародного права, які зневажає Росія. Саме на полях війни в Україні проходить зараз передовий рубіж глобальної боротьби між демократією та авторитаризмом”, – наголошує Володимир Фесенко.

Він упевнений, що саміт важливий для нас, перш за все, просуванням українських інтересів у контексті захисту демократії.

“Треба обговорювати не просто завершення війни в Україні, а забезпечення умов нашої перемоги у війні проти російської агресії, – зазначає політолог. – Для зміцнення позицій глобальної демократії потрібна саме беззаперечна перемога демократичної України над авторитарною Росією. Це дозволить відродити та посилити демократичні процеси на пострадянському просторі, а можливо й у ширших міжнародних масштабах. А для зміцнення та консолідації позицій демократії в Україні важливо також забезпечити прискорений вступ України до ЄС та НАТО”.

Щодо відновлення світового порядку, Володимир Фесенко окреслив дві ключові проблеми.

“Перше, необхідно реанімувати та реформувати міжнародні організації, які забезпечують міжнародний порядок, такі як ООН та ОБСЄ. А для цього слід змінити статус та роль Росії у цих організаціях. Зокрема, – уточнює експерт, – позбавити РФ статусу постійного члена Ради Безпеки ООН. Друге, реформування потребує порядку ухвалення рішення до ЄС та НАТО. Начебто абсолютно демократичний принцип прийняття рішень консенсусом, як показує практика, може блокувати нормальну роботу ЄС та НАТО, та сприяти інтересам окремих держав, які самі порушують принципи та стандарти демократії (як у випадку з режимом Орбана в Угорщині). Тому в ЄС та НАТО необхідно переходити на порядок ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. Сподіваюся, що на другому саміті “За демократію” ці проблеми не просто стануть предметом обговорення, а й будуть запропоновані конкретні дії для їх вирішення”.

Для України саміт “За демократію” – важливий майданчик для представлення свого плану мирного врегулювання Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов розмірковує так:

“У ХХ столітті холодна війна велася між блоком ліберальних демократій з одного боку та комуністичними країнами – з іншого. Комунізм програв: у Радянському Союзі він був зруйнований, у Китаї – трансформований, і лише в кількох країнах залишилися класичні марксистські чи маоїстські партії. Ідеологічною основою для нової холодної війни у ХХI столітті стає протистояння демократій та авторитарних режимів. Наразі розпочинається вже другий “Саміт демократій”, і до його участі запрошено представників 121 країни. Саме вони набувають своєрідного статусу, і зараз це стає базовим ідентифікатором “свій-чужий”. Слідом за визнанням країни демократичною вона може розраховувати на сприяння торгівлі та інвестиціям, а також участі в системі колективної безпеки – чи то НАТО, чи то AUKUS (тристоронній оборонний альянс – Австралія, Великобританія та США, про створення якого стало відомо 15 вересня 2021 року); на думку низки експертів, спрямований на протидію впливу Китаю у спірній акваторії Південно-Китайського моря)”.

Автократії, що залишилися “за бортом”, теж природно об’єднуватимуться, зазначає експерт. У тому числі будуть проводити торгівлю за юані або обмінюватися військовими технологіями.

“Новий поділ світу, напевно, буде відображено й у масовій культурі, – прогнозує Ігор Попов. – Наступний Джеймс Бонд боротиметься вже не з міжнародними терористами, а з якоюсь із автократій, а то й з усією “віссю зла”. Я припускаю, що на саміті можуть перейти до розробки більш системних інструментаріїв оцінки рівня демократії, моніторингу, створення відповідних мережевих структур, парламентської асамблеї, форуму неурядових організацій та Фонду підтримки демократії”.

За словами експерта, “Саміт демократій” – цікавий інструмент для внесення суперечностей у БРІКС (англ. BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa) – міждержавне об’єднання, союз п’яти держав – Бразилії, Росії, Індії, Китайської Народної Республіки, Південноафриканської Республіки, засноване в червні 2006 року, в рамках Петербурзького економічного форуму), в Шанхайську організацію співробітництва (ШОС) — міжнародну організацію, засновану 15 червня 2001 лідерами Китаю, Росії, Казахстану, Таджикистану, Киргизії та Узбекистану. 9 червня 2017 року повноправними членами ШОС стали також Індія та Пакистан. І в інші структури, у яких домінує Китай. Частину членів цих об’єднань запрошено на саміт “За демократію”, що викликає нарікання з боку країн, що залишилися поза клубом, зазначає Ігор Попов.

“Для України цей саміт є важливим майданчиком для представлення свого плану мирного врегулювання. У багатьох країнах війна в Україні сприймається саме як напад авторитарної країни на демократичну і цю оцінку потрібно буде розвивати, – вважає експерт. – Україна свій геополітичний вибір зробила, і саміт – це черговий шанс розширити список союзників та симпатиків у нашій оборонній війні”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – тепер не лише Бахмут, а й Авдіївка: кого Путін використовує для штурму міста.