Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що наша країна готова обговорювати будь-який мирний план, який не призведе до заморожування конфлікту або територіальної поступки з боку України. Так він відреагував на сумнівні “миротворчі” пориви низки іноземних лідерів, зокрема, бразильського президента Луїса Інасіу Лули. Чому після більш ніж року повномасштабної російської агресії, зі скоєнням окупантами безлічі військових злочинів, залишаються країни, лояльні до Кремля? Як можна переламати ситуацію на користь України? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Україні слід проявляти дипломатичність, терпіння, пояснюючи всім, що мир “за будь-яку ціну” з агресором завжди приводив до ескалації, лише трохи пізніше Політичний експерт Сергій Таран зазначає, що мотиви лояльності низки країн до РФ можуть бути різними. Це і збереження торгових відносин з нею, і елементарне нерозуміння того, що мир за будь-яку ціну призведе до більшої війни, просто пізніше.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Тому періодично ті чи інші лідери озвучують різні “мирні плани”, не продумавши до кінця ні те, як саме їх реалізовувати, ні можливі наслідки. Просто деяким країнам простіше говорити про “швидший мир зараз”, ніж думати про те, що це може обернутися ймовірною масштабною війною, із залученням багатьох держав завтра. Вони не розуміють (або вдають, що не розуміють), що Росія, якщо її не розгромити, не зупиниться в Україні. А її приклади наслідуватимуть й інші авторитарні, диктаторські режими”, – пояснює експерт.
Світ, зазначає він, дуже різний, тому й різні країни вбачають питання завершення російсько-української війни – по-різному.
“Україні слід проявляти дипломатичність, терпіння, пояснюючи всім, що мир “за будь-яку ціну” з агресором завжди приводив до ескалації, просто дещо пізніше. І історичних прикладів тут – безліч, включаючи спроби утихомирити гітлерівську Німеччину. У підсумку ми отримали Другу світову війну, – нагадує Сергій Таран. – Нам потрібно знову і знову пояснювати, що мир неможливий за рахунок українських інтересів, бо пізніше від цього втратять усі, включно з тими, хто пропонує зараз світ за будь-яку ціну”.
Україна – за переговори, за мир, але – згідно зі Статутом ООН Політтехнолог, спеціаліст з антикризових кампаній Денис Богуш запевняє, що країни, лояльні до Кремля, були, є і будуть. Є певні довгострокові зв’язки, є певна залежність (економічна, політична тощо). Є домовленості, спільна історія, яка сягає часом ще радянського періоду, пояснює він.
“Зараз намічається наступна тенденція: російська дипломатія просить своїх партнерів (явних та таємних союзників), щоб ті відкрили своєрідне переговорне вікно Овертона. Причому робиться все системно. Один за одним з’являються різноманітні “мирні ініціативи”, видозмінюючись часом, залежно від реакції суспільства всередині тієї чи іншої країни, або міжнародного співтовариства. Ціль зрозуміла – змусити Київ піти на якісь компроміси”, – зазначає експерт.
Навіть на Заході, продовжує він, періодично говорять вельми розмитими формулюваннями у стилі “потрібні переговори – потрібний мир”. Не пояснюючи конкретно, як саме бачать цей мир, як Київ може сісти з кривавим путінським режимом за стіл переговорів.
“Дуже добре, що глава МЗС України чітко розставляє акценти. Ми також – за переговори, за мир. Але – згідно зі Статутом ООН, де прописано повагу до суверенітету та територіальної цілісності. Як тільки все це буде відновлено (що передбачає відновлення Українських кордонів у міжнародно визнаному форматі зразка 1991 року), можемо спробувати поговорити, – пояснює Денис Богуш. – Це найважливіше посилання, яке демонструє нашу домовленість, відданість нормам міжнародного права. І нівелюючий різного роду бразильські “мирні плани”, які мають на увазі “дарування” того самого українського Криму – росіянам. А ось ті ж китайці зробили гарно. Перший пункт їхнього “мирного плану” якраз таки – про важливість визнання суверенітету та територіальної цілісності, про необхідність дотримуватися Статуту ООН. А далі вже хитромудрий Пекін міркує про щось своє та спільне”.
Якщо домовленості будуть на базі Статуту ООН, бажаючих приєднатися до них вистачає, вважає експерт. З Африки, Азії, Європи, Америки тощо.
“І такий підхід ми вітаємо. А, коли хтось починає міркувати в стилі китайського посла у Франції про сумнівність легітимності всіх пострадянських держав, або як президент Бразилії – про кримські поступки, то з такими “ініціативами” нам не по дорозі. І тут Кулеба дуже чітко окреслив пріоритети та “червоні лінії”. Ніхто не дозволить торгувати ні українським суверенітетом, ні українськими територіями, – констатує Денис Богуш.
Читайте також на порталі “Коментарі” – чому Кремль запевняє, що воює в Україні з НАТО – як це пов’язано із затягуванням війни.
