Президент України Володимир Зеленський назвав телефонні переговори з китайським лідером Сі Цзіньпінем, що пройшли 26 квітня, досить раціональними. На його думку, є можливість застосувати політичний вплив Китаю, щоб повернути силу принципам і правилам, на яких повинен триматися світ (у тому числі – міцність суверенітету націй та територіальної цілісності). Сьогодні, коли трохи влігся пил та емоції після розмови Зеленського та Сі – які можна зробити основні висновки з того, що сталося? Які тут для Києва є можливості та ризики? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Китай, схоже, готовий хитнутися в бік УкраїниЕксперт Українського інституту політики Микола Спіридонов упевнений, що сам факт дзвінка китайського лідера до України вже є для нас позитивом. Чимало було скептиків, які запевняють, що Сі не подзвонить Зеленському, нагадує він.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Правитель Китаю намагається позиціонуватись як переговорник між Україною та Росією. Звісно, він має демонструвати, як мінімум, формальний нейтралітет. І говорити не лише з Москвою, що вже було неодноразово, включаючи березневий візит туди китайського лідера, а й із Києвом. КНР відмовляє РФ від застосування ядерної зброї Неодноразово були відповідні заяви офіційних представників Пекіна із цього приводу. І Росії доводиться зважати на подібний стримуючий фактор. Що для нас, безперечно, позитивно”, – зазначає експерт.
Серед плюсів він називає те, що формально та неформально нормалізуються відносини між Україною та Китаєм. Ми, нарешті, призначили згодом у КНР, а Пекін – спецпредставника щодо врегулювання російсько-української війни (яку називає “українською кризою”).
“Давня політика Китаю, сформульована ще давньокитайським філософом VI-V століть до зв. е. Лао-цзи полягає в тому, що потрібно приєднуватися до найсильніших. Війна показала, що Україна та її союзники – сильніші за РФ. Ми зуміли відвоювати значну частину території. Росія слабшає з кожним днем. І, відповідно, Китай, схоже, готовий хитнутися в бік України. Підтримати її як найсильніший бік. Поки що є певні коливання. Але у разі успішного контрнаступу ЗСУ (на що ми дуже сподіваємося), КНР може чіткіше стати на бік Києва, усуваючись від Москви”, – прогнозує Микола Спіридонов.
Він звертає увагу, що президент України демонструє, що задоволений розмовою з китайським колегою, що відбулася. І у нас немає підстав не довіряти таким оцінкам з боку Зеленського, вважає експерт.
“Отже маємо певні підстави для оптимізму. Є надія, що Китай змусить Росію припинити війну. Можливо навіть вивести свої окупаційні війська з території України. КНР це цілком під силу. Але є й ризики, що Китай, наприклад, не зумівши схилити Київ на умовну “заморозку” конфлікту, почне активніше підтримувати Росію, – застерігає Микола Спіридонов. – Тоді ситуація для нас значно ускладниться. Але поки що таких тенденцій не видно. КНР займає досить обережну позицію. І, схоже, не схильна у військовому плані підтримувати РФ. Принаймні – явно та відкрито. Позиція переговорника пов’язує Китаю руки щодо цього. Що для нас дуже добре”.
Не можна виключати, що ми стали свідками хитрого ходу китайцівПолітолог Дмитро Воронков упевнений, що поки що висновки з діалогу Зеленського та Сі робити рано. Проте те, що розмова відбулася, можна вважати позитивною нагодою для президента України проявити свої дипломатичні навички, вважає експерт.
“Не можна виключати, що ми стали свідками хитрого ходу китайців. Мета – використати свій політичний вплив на Україну задля лобіювання інтересів Москви. Але сподіватимемося, що це не так. Призначення українського посла у КНР – можливість розширити діалог між Пекіном та Києвом. При цьому дивно, що свого спецпредставника КНР спрямовує лише в Україну. За логікою, слід було б направити такого і в РФ”, – зазначає політолог.
На його думку, дипломатична активізація Китаю в ракурсі російсько-української війни відбувається саме зараз, тому що влада КНР усвідомила – вона недооцінювала Україну і те, як консолідується Захід задля підтримки нашої країни, як зміцніє-збадьориться НАТО. І явно переоцінював можливості Росії.
“Початок діалогу з Україною також означає, що РФ вже може не розраховувати на військову підтримку з боку КНР, чого так запекло домагалася”, – резюмує Дмитро Воронков.
Читайте також на порталі “Коментарі” – чому зростає загроза навколо ЗАЕС – як треба діяти Україні, готуючись до контрнаступу.
