Депутати хочуть карати викривачів корупції

Депутати Верховної Ради повернулися до розгляду законопроєкту про запровадження кримінальної відповідальності за “злив” інформації з державних реєстрів. Законодавчу ініціативу вже розкритикували правозахисники.

Справа в тому, що нововведення передбачають нові можливості для переслідування та покарання журналістів та їхніх джерел, а також викривачів корупції. Зокрема, пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі за розкриття даних із держреєстрів під час воєнного стану.

Ідеться про законопроєкт №10242, який наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом (“Слуга народу”). До того, у липні 2024-го, документ не було підтримано сесійною залою парламенту і було направлено на повторне друге читання.

Серед авторів документа – представники “Опозиційної платформи – за життя” (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є “слуги народу”, серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Загалом законопроєкт стосується інформації з публічних електронних реєстрів, комп’ютерних мереж та носіїв даних. Якщо “витік” стався через дії особи, яка має доступ до реєстрів, її пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Також пропонується позбавляти волі на строк до 8 років тих, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни. Як зазначали аналітики ЦПК, зараз таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 ККУ), а покарання за нього – до 2 чи максимум до 5 років в’язниці, уточнили правозахисники.

Якщо законопроєкт буде ухвалено, цей злочин перейде до категорії тяжких, що дозволить правоохоронцям проводити негласні слідчі дії, у тому числі проти журналістів, йдеться у повідомленні правозахисників.

У ЦПК впевнені, що ухвалення документа створюватиме перешкоди для роботи журналістів-розслідувачів. Крім того, люди, які повідомили про корупцію, ґрунтуючись на даних з електронних баз, можуть отримати не захист як викривачі, а реальні терміни у в’язниці.