Рахункова палата виявила неврегульованість процесу управління державним боргом України. Відсутність середньострокових стратегій управління обмежила можливості планування боргових показників і витрат на обслуговування боргу. Про це йдеться в повідомленні Рахункової палати.
Рахункова палата зазначає, що ухвалила звіт про результати аудиту відповідності на тему “Управління державним боргом”. Він охопив 2023–2024 роки та І півріччя 2025 року. Функції з управління державним боргом зосереджені в Міністерстві фінансів України.
Які проблеми виявлено в управлінні боргом?
Аудитори звертають увагу, що середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки не були затверджені. Також не було розроблено проєктів бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (дію відповідних вимог Бюджетного кодексу України було призупинено). “Це обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та видатків на обслуговування боргу”, – йдеться в повідомленні.
“Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №127 було створено Боргове агентство, яке мало взяти на себе функції з управління державним боргом. Однак за п’ять років Уряд так і не ухвалив рішення про початок його діяльності”, – повідомляє Рахункова палата.
Які недоліки виявлено в процесах запозичення?
Чинні нормативно-правові акти не встановлюють індикаторів боргових ризиків, які могли б покращити управління державним боргом, стверджують аудитори. За інформацією Мінфіну, ризики враховуються під час планування боргових показників, однак надані Рахунковій палаті матеріали не містять підтвердження проведення їхньої оцінки.
Крім того, аудитом встановлено недоліки у здійсненні зовнішніх запозичень. Зокрема, не визначено організаційно-методологічні засади залучення кредитів в іноземних комерційних банках та інших фінансових установах, а також не затверджено порядок обміну даними між Мінфіном і Казначейством.
Суттєвими є й проблеми автоматизації процесів управління боргом, кажуть аудитори. “Мінфін не затвердив порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи ‘управління державним боргом’. У результаті дані вводилися вручну, без механізму перевірки їхньої достовірності, а сама система використовувалася без належного захисту інформації”, – йдеться в повідомленні.
Мінфіном не впроваджено автоматизовану систему управління ліквідністю, а також не затверджено методику прогнозування руху коштів єдиного казначейського рахунку (ЄКР) і валютних рахунків Казначейства. Процедуру розрахунку щоденного оптимального обсягу залишку коштів на ЄКР (‘грошового буфера’) – не запроваджено.
“За наявності значних обсягів залишків коштів на ЄКР та валютних рахунках Казначейства в окремих періодах з березня 2022 року до липня 2025 року, вільні кошти на депозитних рахунках не розміщувалися”, – повідомляє Рахункова палата.
Протягом 2022–2024 років та І півріччя 2025 року загалом обсяги доходів та запозичень до загального фонду державного бюджету були недостатніми для фінансування видатків, що зумовило необхідність покриття дефіциту за рахунок коштів ЄКР, зокрема, понад обсяги, встановлені розписами бюджету на відповідний період. Для такого покриття залучено кошти ЄКР в обсязі 647,3 млрд гривень.
При цьому аудитори зафіксували 17 випадків перевищення фактичних обсягів такого фінансування над показниками розпису, у 15 випадках – їх здійснення без належного узгодження з Мінфіном, ідеться в повідомленні.
“Над частиною недоліків, які ми виявили в рамках аудиту, Міністерство фінансів уже працює. Очікуємо виконання рекомендацій Рахункової палати та змін підходів в управлінні державним боргом”, – зазначила голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Для усунення виявлених аудитом недоліків Рахункова палата надала Мінфіну низку рекомендацій. Зокрема, забезпечити здійснення контролю за управлінням державним боргом, визначивши організаційно-методологічні засади такого управління; Аудитори рекомендували розробити внутрішній річний план державних запозичень після затвердження закону про держбюджет України та звітування про стан його реалізації, впровадити інформаційну систему прогнозування руху коштів на ЄКР і валютних рахунках Казначейства для забезпечення управління ліквідністю.
Крім того, Рахункова палата наголошує на необхідності затвердження механізму функціонування ІАС “УДБ” та обміну даними між Мінфіном і Казначейством з використанням ІАС “УДБ” для здійснення оперативного обліку держборгу, узгодженості дій користувачів, забезпечення безпеки, контролю та прозорості.
Нагадаємо: Міністерство фінансів повідомило, що завдяки підтримці міжнародних партнерів та виваженій урядовій борговій політиці йому вдається знижувати вартість обслуговування боргу та подовжувати термін його погашення. Міжнародний валютний фонд у своєму довгостроковому прогнозі від жовтня 2025 року очікує, що наступного року державний борг України перевищить 110% від Валового внутрішнього продукту. Загальний державний і гарантований державою борг України станом на кінець серпня сягнув 192,71 млрд доларів США, збільшившись за місяць на 6,58 млрд дол.
