Неефективні процедури відбору в межах програми відновлення України значно уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за позикою, яка не використовується своєчасно. Про це повідомляє Рахункова палата.
“Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується”, – йдеться у повідомленні.
Які результати аудиту?
Висновки були зроблені за результатами аудиту діяльності на тему “Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад”. Щоб відновити соціальну та критичну інфраструктуру у громадах, які постраждали внаслідок військової агресії рф з 2014 року, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) була запроваджена Надзвичайна кредитна програма для відновлення України (НКПВУ).
“Реалізація програми розпочалася ще у 2015 році, проте через неспроможність кінцевих бенефіціарів забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва, програма не була завершена у встановлені строки”, – повідомляє Рахункова палата.
Яка ситуація з фінансуванням?
Реалізацію Проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій України, а Міністерство фінансів України є фінансовим агентом Уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади – отримують фінансування за укладеними угодами. Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015–2024 роках для відновлення інфраструктури, становила 200 млн євро. Однак за цей період було використано лише 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).
Аудит Рахункової палати охопив 2019 – 2024 роки реалізації програми, в рамках якої було реалізовано 240 субпроєктів, на які витрачено 3,3 млрд грн коштів НКПВУ. “За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами – об’єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію”, – повідомляють аудитори.
Аудитори також зазначили, що наявна процедура документування проведених відборів субпроєктів унеможливлювала оцінку правильності їх пріоритезації, ускладнювала громадський контроль та створювала ризик ухвалення упереджених рішень. Зокрема, до участі у конкурсі допускались субпроєкти з неактуальною проектно-кошторисною документацією, що призводило до суттєвого збільшення строків реалізації субпроєктів та зростання їх кошторисної вартості.
“Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам ПКД, поданим для участі в НКПВУ. Вказані субпроєкти наразі не завершені”, – йдеться у повідомленні.
Також через відмову кінцевих бенефіціарів або неможливість подальшої реалізації субпроєктів були випадки виключення погоджених з ЄІБ субпроєктів, на фінансування яких на проєктний рахунок вже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро. Як наслідок, добір нових субпроєктів та перерозподіл коштів у рамках НКПВУ призвели до пролонгації кредитної програми.
Нагадаємо, раніше Рахункова палата виявила неврегульованість процесу управління державним боргом України. Відсутність середньострокових стратегій управління обмежила можливості планування боргових показників і витрат на обслуговування боргу. Також у Рахунковій палаті повідомили, що законодавчо врегульований порядок розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та впровадження цифрової системи DREAM для контролю за фінансуванням дозволили б удосконалити механізми розподілу коштів і моніторингу.
