Розуміючи стратегічну поразку у війні проти України кремль наразі намагається увімкнути на всю потужність свою агентурну мережу по всьому світу. Але якщо з сумнівними антиукраїнськими вкиданнями в деяких виданнях Заходу (Politico, WP, NT тощо) і відверто зашквареними прокремлівськими політиками на кшталт Орбана чи Лукашенка все зрозуміло, то для дестабілізації України ФСБ почала використовувати старі КДБшні “консерви”.
Так, в інформпросторі дивним чином з’являються знову мовні питання, які чомусь саме зараз вкидає колишня нардепка від “Свободи” та ексчленкиня КПРС Ірина Фаріон. То нардеп Ар’єв з посиланням на якісь неназвані “джерела” раптом робить заяву про внесення на відсторонення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного (хоч як правило, такі чутки поширюють російські ТГ-канали та прокремлівські ЗМІ). А потім видаляє свій пост та робить спростування.
То в обойму інформаційної зброї кремля заряджаються подвійні агенти, які довгий час були або нейтральними щодо України, або вважалися “хорошими руськими” та антипутіністами. Серед таких яскравих подвійних агентів є Юрій Швець, колишній офіцер КДБ, а нині — публіцист, експерт, радник з безпекових питань. Останнім часом Швець, як ФСБшна “консерва” розкрився остаточно та відверто став елементом ІПСО росії та інструментом “шатуна”.
Хто такий Юрій Швець?
Нагадаємо, Юрій Борисович Швець — колишній офіцер Першого головного управління КДБ СРСР, випускник Інституту зовнішньої розвідки імені Андропова, який замаскувався під американського фінансового аналітика, у 1980-х (в розпал холодної війни), був розвідником Союзу в США.
Працював в Штатах під прикриттям кореспондента Телеграфного агентства Радянського Союзу (ТАРС), збирав та аналізував інформацію про можливий раптовий ядерний удар Америки по СРСР.
1990-го Швець звільнився зі служби, через три роки емігрував до США, де випустив книгу “Вашингтонська резидентура: моє життя шпигуна КДБ в Америці”. Протягом останніх 20 років колишній розвідник очолював американську фірму зі збору інформації та оцінки комерційних ризиків компаній, які планували вести багатомільйонний бізнес як на території колишнього СРСР, так і в усьому світі, включаючи Латинську Америку, Африку та Азію.
Водночас (чи не дивний такий факт) Швець – один із ключових свідків на публічних слуханнях справи, що проходили у Лондоні, про вбивство колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка.
За даними деяких ЗМІ, саме Швець нібито допоміг Литвиненку зібрати та проаналізувати досьє на Віктора Іванова – соратника володимира путіна, директора ФСБ рф з контролю за обігом наркотиків. У досьє було зібрано інформацію про зв’язки Путіна та Іванова з Тамбовською організованою злочинною групою, яка у 1990-х роках займалася наркоторгівлею та відмиванням грошей одного з найбільших колумбійських наркокартелів. Згідно з матеріалами британського слідства, саме Швець та Литвиненко зірвали бізнес-операцію однієї з провідних європейських корпорацій з рф, від якої Іванов нібито планував особисто отримати великий “відкат”. Неофіційно ж, Швець ніколи остаточно не розривав своїх зв’язків і контактів з деякими співробітниками КДБ-ФСБ.
Тут варто зазначити, що поки весь світ зосереджувався на ролі путіна на вбивствах Литвиненка та журналістки Анни Політковської, на публічній сцені і з’явився Юрій Швець, який запевняв усіх, що “знає про цю справу зсередини”. У публічній площині він почав стверджувати, що “справжньою причиною” вбивства Литвиненка було досьє, над яким він працював разом із Швецем, про можливі британські інвестиції в росію.
Отже саме таким підступним чином Швець відволікав увагу міжнародної спільноти від причетності путіна до вбивств Політковської та Литвиненка.
Також Швець як експерт брав участь в імміграційній справі колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, а у 2002–2005 роках розшифровував та аналізував “плівки Мельниченка” – записи прослуховування колишнього президента України Леоніда Кучми в рамках розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Розшифрування записів Швець публікував на українських інтернет-ресурсах під псевдонімом Петро Лютий. Примітно, що і справу Лазаренка, і вбивство Гонгадзе кремль та путін використовували у грі проти України на міжнародній арені та поступовій політичній експансії в український політикум (як елемент гібридної агресії).
Швець і війна росії проти України
Примітно, що Юрій Швець ще у лютому 2022 року запевняв громадськість і читачів, що путін нібито не готовий піти на широкомасштабне вторгнення на українську територію, а ситуація в Україні, мовляв, стала епіцентром геополітичної боротьби між Китаєм та США.
Коли ж спалахнув скандал навколо вбивства у Києві бізнесмена і перемовника від України Дениса Кірєєва, кремлівський пропагандист почав робити все можливе, щоб розсварити між собою українські спецслужби, а також безпосередньо ГУР та ЦРУ, між якими вдалося налагодити продуктивний діалог для обміну даними.
До речі, цікавий ще один факт, іще до активної фази війни саме Швець зробив “гучний” вкид в український інфопростір, що нібито голова ОП Андрій Єрмак начебто є агентом російського ГРУ, який є “вухами і очима москви” та нібито організовував вербувальні зустрічі Зеленського і близького путінського соратника Патрушева в Омані. І в кращих традиціях пропаганди кремля про fail state дискредитував Україну в очах західного істеблішменту, усіляко принижуючи Зеленського та українську владу.
Зараз Швець остаточно злетів з котушок?
Наразі ж, останнім часом, Швець відверто вже не приховує своєї антиукраїнської риторики та ІПСО проти української влади, підігруючи “шатунам” кремля та де-факто легалізуючи в інформаційному просторі України і Заходу різноманітні фейки про “розбрат” між Зеленським та військовим командуванням, про слабкість української влади, чергову зраду на фронтах і т.д. Вкидання про “відсторонення Залужного” і конфлікти в українській владі — яскравий доказ інформаційної диверсії Швеця і його кураторів з кремля. Адже кому така пропаганда і фейки вигідні, як не кремлю та путіну?!
Нижче — підтвердження про відвертий антиукраїнський ФСБшний вкид Швеця (джерело — скрін з YouTube-каналу Юрія Борисовича):
І так далі…
В зв’язку з цим виникає дещо логічне, але риторичне запитання: Якщо Швець такий ярий антипутініст та загроза для ФСБ, чому кремль його досі залишив живим? Адже інших своїх опонентів-критиків та колишніх спецслужбівців-зрадників москва прибирала: Політковська, Литвиненко, Магнітський, Нємцов, Березовський, Скрипаль та багато інших.
Нагадаємо, раніше експерти OpsLens заявляли, що якби Швець не був професійним шпигуном, який пройшов навчання в КДБ, “його безладне оповідання можна було б легко вважати безцільними теоріями змови, націленими лише на отримання переглядів та кліків”.
“Але весь його підхід пахне тактикою КДБ, відпрацьованою за століття, щоб убити клин між союзниками. Чому це так важливо для нього, особливо зараз? Чиїм інтересам служать ці зусилля? Чиїм інтересам є Юрій Швець? Настав час, щоб хтось дослідив його, щоб відповісти на це запитання“, — зауважували аналітики.
За нашою оцінкою, Швець — відвертий рупор кремля, якому відведена роль такого собі “західного Гіркіна”, якому дозволили обережно критикувати путіна, але сіяти наративи рф та грати проти України, поширюючи фейки та прокремлівські ІПСО.
