Які проблеми виявили аудитори?
Державне підприємство “Державний оператор тилу” здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему. Однак, через допущені порушення та помилки в тендерній документації, 7.2% оголошених лотів були оскаржені та скасовані, а 15,5% – визнані неуспішними через відсутність пропозицій. Про це повідомляє Рахункова палата.
Аудитори перевірили відповідність оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України у 2024 році, зокрема, діяльність Міністерства оборони України та ДП “Державний оператор тилу”. Метою аудиту було визначити, наскільки процеси закупівель відповідають вимогам нормативно-правових актів.
“Аудитори з’ясували, що хоча ДП “ДОТ” і здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7.2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними”, – йдеться у повідомленні.
Яка ситуація з виконанням контрактів?
Прозорість закупівель не гарантувала відбір надійних постачальників, стверджує Рахункова палата. Зобов’язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП “ДОТ”, 429 (60%) були відтерміновані або зменшені в обсягах, а 40 – розірвані.
“Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне виконання зобов’язань. Через нерезультативну претензійно-позовну роботу бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій”, – зазначається у повідомленні.
Які висновки зробили аудитори?
Аудитори виявили, що порядок підтвердження “нагальної потреби” закупівлі не унормовано. Застосування закупівель без електронної системи призводило до збільшення вартості у 21 випадку на 395 млн грн та у 11 випадках до зменшення на 112 млн грн.
Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель на майже 98 млн грн, а перелік та обсяги закупівель протягом року змінювалися 48 разів, не будучи виконаними у повній мірі.
“Це свідчить про відсутність стабільного планування та слабкий управлінський контроль”, – підкреслюють аудитори.
У середньому виконання переліку закупівель становило 81% – за продуктами харчування, 89% – за паливно-мастильними матеріалами і 69% – за 21 номенклатурною позицією речового майна.
Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечувала належного управління ризиками. “Порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначені, а план робіт з державного гарантування якості не затверджений”, – зазначили аудитори.
Нагадаємо, що через несистемні кадрові рішення Міноборони витрати на утримання підрозділів, залучених до тилового забезпечення, зросли на 35 мільйонів гривень. Загалом адміністративно-управлінські видатки у сфері тилових закупівель зросли на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком.
Раніше повідомлялося, що уряд створює міжвідомчу робочу групу з питань реформування моделі оборонних закупівель, щоб вирішити проблемні питання, що виникають під час здійснення таких закупівель.
Також уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Тим часом Рахункова палата розпочала аудит діяльності на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”.
Раніше Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запустили грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Очікується, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік планується залучити понад мільярд доларів.
