Бюро економічної безпеки (БЕБ) за чотири роки своєї діяльності замість того, щоб протидіяти ризикам, переважно займається розслідуванням вже скоєних злочинів. Причинами цього стали прогалини в законодавстві, брак фінансування та кадрів, а також відсутність належної координації з боку Кабінету Міністрів України. Про це повідомила пресслужба Рахункової палати.
«БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників поглибили кризу в його діяльності», – йдеться в заяві Рахункової палати.
Чому БЕБ не виконує своїх завдань?
Зазначається, що нормативно-правова база, яка мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, залишається неповною та недосконалою. Це призвело до того, що Бюро фактично не змогло виконати частину своїх завдань. Наприклад, до функцій БЕБ належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати.
Які наслідки обмеженого фінансування?
У результаті на 1 778 рекомендацій БЕБ із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн не було жодної реакції від органів. Внаслідок обмеженого фінансування та нестачі кадрів станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь Бюро реально працювали лише 9. Як йдеться в повідомленні, в середньому задовольнялася лише 1/5 фінансових потреб БЕБ. Але й виділені кошти не використовувалися повністю. У 2021–2024 роках були освоєні 66,3% виділеного фінансування (2,2 млрд грн), тоді як майже 1,1 млрд грн повернули до бюджету.
Чи подолає оновлене БЕБ оргзлочинців – питання, яке залишається відкритим.
