Російський політолог Валерій Соловей запевняє, що після ганебного відходу російської армії з Херсона Захід нібито запропонував російському диктатору Володимиру Путіну умови капітуляції. А політичний діяч, російський опозиціонер Андрій Піонтковський в ефірі FREEДОМ заявив, що Путін стрімко наближається до того стану, коли його ненавидітиме вся Росія – як сп’янілі пропагандою громадяни, так і проєвропейська опозиція. Чи можна очікувати, що ганебна для росіян війна, що триває проти України виллється незабаром у спалах гніву в самій РФ? Чи на нас чекає дуже неоднозначне перемир’я або мир? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Наступний етап – злам формули “є Путін – є Росія” Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно міркує так:
“Росія, схоже, вважає, що зима послабить Україну (навіть якщо у нас будуть військові перемоги, будуть і темрява, холод, постійні проблеми з електроенергією, опаленням, водою, зв’язком, потоки мігрантів та біженців) та Захід (де зможе визрівати переговорна позиція, зручніша Кремлю). Ми ж вважаємо, що всередині самої ослабленої війною РФ почнуться деякі процеси, що підштовхнуть її до формулювання здорової переговорної позиції”.
За словами аналітика, із того, що вона читає у західних ЗМІ, там сформувалися умовні три групи.
Перша вважає, що треба допомагати Україні деокупувати території, але при цьому вбачає можливість компромісу. Наприклад, по Криму, який може бути “винесений за дужки”, або потрапити під якесь спільне управління, або ще щось таке.
Друга група вважає, що достатньо зламати політичний режим Путіна – і все в країні-агресорі зміниться, зупиниться війна.
Третя група впевнена – треба настільки послаблювати РФ, щоб вона розпалася. На їхню думку, просто зміна путінського режиму не гарантує, що Росія не продовжуватиме свою експансіоністську політику.
“Це умовні групи, але єдиної думки щодо того, як, на яких умовах має завершитися російсько-українська війна, на Заході немає. Якщо країни західної та південної Європи побоюються ядерних викликів, то східна Європа – Польща, країни Балтії побоюються взагалі всіх викликів, які несе Росія. А пострадянський простір боїться шантажу, зокрема енергетичного, яким РФ займається навіть стосовно порівняно лояльних до неї країн, того ж Казахстану. Тож я ближчий до думки Піонтковського, ніж Солов’я, – зізналася Олеся Яхно. – Не вважаю, що Захід пропонує РФ якийсь пакт. Швидше, він хоче в принципі розпочати переговори. Але якщо це справжні переговори, а не тролінг, коли Кремль запевняє про свою готовність говорити, але продовжує атакувати Україну”.
Експерт вважає, що більше ставок на те, що деякі процеси відбуватимуться у самій Росії.
“Люди там уже незадоволені. Кремль зруйнував рамку, світ, у якому росіяни жили багато років, який влаштовував верхній шар (політики, чиновники, умовна “еліта”) і нижній (звичайні громадяни). Останні отримували чудову пропагандистську картинку — які росіяни сильні (воюють тут і там), значущі, як усі їх бояться, а тому хочуть їхню країну зруйнувати. Плюс був умовний рівень достатньої наповнюваності холодильника. В обмін суспільство (здебільшого, крім тонкого інтелектуального прошарку) погодилося розлучитися з громадянською активністю, з політичними свободами. Але зараз мобілізація, санкції та реальна війна, що вторглася практично у кожний будинок, руйнують ці реалії. А прийшовши на війну цей “глибинний народ” бачить, що руйнується ще й міф про нібито “другу армію світу”. Невдоволення визріває і визріватиме – це факт. Верхній шар (еліти) дедалі більше відчуває безвихідь, небезпеку особисто для них цієї війни. Так, силовики гріють руки, “розпилюють” кошти, що виділяються на війну. Але решта зазнає втрат. І всередині РФ неминуче розпочнуться розколи, у тому числі в ракурсі соціальної несправедливості, яку наочно продемонструвала мобілізація (ніхто з дітей “еліт” повісток не отримав, та й у Москві з Санкт-Петербургом забрали на фронт значно менше, ніж із глибинки). Плюс – військові поразки змушують “яструбів” критикувати дії частини влади”, – наголошує Олеся Яхно.
Вона нагадує, що той самий Пригожин (господар ЧВК Вагнера) відкрито робить нападки на міністра оборони Шойгу. Але поки “яструби” будуть кричати в стилі “все для фронту, все для перемоги”, інша частина боротиметься за компроміс, бо не розуміє, навіщо ця війна, особливо якщо вона стосується їх особисто, прогнозує аналітик.
“Наступний етап – злам формули “є Путін – є Росія”. Важливо тим, хто хоче щось міняти, зрозуміти, що Росія буде і без Путіна. Просто це буде не путінська войовнича РФ, а більш демократична, відкрита, зрозуміла світу. Наголошую, я ближчий до думки Піонтковського, що деякі внутрішні процеси в РФ зможуть у результаті змусити її свідомо дійти переговорів. Поки що це не визріє всередині країни-агресора, та продовжить жити у логіці війні, просто за інерцією. Навіть зазнаючи втрат у всіх сенсах”, – пояснює Олеся Яхно.
Експерт акцентує, що провалений російський бліцкриг та подальший їхній відступ з півночі України, поразки на Харківщині та Херсонщині, величезні втрати на Донбасі наочно демонструють силу духу українського народу загалом та ЗСУ зокрема.
“Ми демонструємо агресору, що не піддамося, що нас неможливо захопити, зламати, – зазначає Олеся Яхно. — У РФ це все чіткіше усвідомлюють. І внутрішні процеси з цього приводу там уже тривають. Але щоб визрів переговорний процес – важливо розуміти, з ким його проводити. Хто із російських політиків буде делегований для цього. Поки що таких не видно. Адже шалені заяви звучать не лише від Пригожина, а й від системних російських політиків та чиновників, включаючи дипломатів”.
Потрібно готуватися до удару по західній частині України, потрібно готуватися до прийняття “заморозки” війни та переговорів Політичний експерт, директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига поділився такою думкою:
“Якщо я й можу щось зробити корисне для розумів наших громадян, то це порадити НІКОЛИ не слухати ні “солов’їв” ні “піонтківських” ні інших БАЛАКУНІВ “ліберальної” вежі кремля, яку нам “втюхали” замість “жадібної” попередньої вежі “суркова-медведчука”. Ні, по кремлю не бігають ведмеді з балалайками і не п’ють “рябіновку” — там дуже грамотні — ті, хто ще за Союзу виїхав з Києва працювати в ЦК, пробившись нагору”.
РФ, пояснює експерт, завжди все робить за планом. А отже, нам варто чекати переговорів, бо вони заплатили за це ціною свого фундаменту, тобто міфологією держави, здавши без бою Херсон.
“Цього разу не вийде ухилитися, як це було у трьох попередніх серіях. Вихід з-під Києва під підписання “Стамбула-1”, вихід зі Зміїного під вивіз добрив та зерна під виглядом “угоди”, вихід із Харківської області під “аміачну угоду”. На цей раз гарантами переговорів є США, – вважає Михайло Чаплига. – І всі могли на власні очі спостерігати, як це досягалося, і усвідомлювати, що фінальну точку буде поставлено на саміті “Великої двадцятки”. Так, у Кремлі йдуть складні та “іскристі” процеси, але це системні процеси. А система не змінюється від того, чи буде там путін і шмутін. Система відтворюватиме саму себе. Не існує жодної “іншої Росії”, крім, як у жадібній фантазії “пономарьових”, що, сидячи в дорогих ресторанах Києва, зображують для Сороса та Держдепу творче освоєння їх грошей на “деякі армії”. Все це – ілюзія та годівниця. Не більше того. І Кремль це знає та заохочує. До біса ілюзії! Потрібно готуватися до удару по західній частині України. Потрібно готуватися до прийняття “заморозки” війни та переговорів, навіть якщо ви про це не дізнаєтесь із моноефірів”.
Потрібно готуватися, попереджає експерт, до того, що скоро кожному доведеться шукати відповіді на запитання без відповіді: “Навіщо все це було – і заради чого…”.
“Це питання, – підкреслює Михайло Чаплига, – завжди виникало після всіх воєн і призводило до страшніших речей, ніж сама війна. І так буде – і в нас, і в Росії”.
Антипутінська риторика ультранаці стає все радикальнішоюЕксперт із міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса звертає увагу, що цього тижня пропагандист, соціолог, ідеолог “русского мира” Олександр Дугін опублікував жорсткий текст після виходу росіян з Херсона. У ньому він непрозоро натякнув, що Путіна, якщо він усіх ультранаціоналістів і надалі розчаровуватиме, можуть скинути внаслідок внутрішнього перевороту.
“Цікавий тренд. Антипутінська риторика ультранаці стає все більш радикальнішою, сміливішою. Раніше вони такого собі не дозволяли, – зазначає Ілля Куса. – Спершу м’яко критикували владу загалом, потім самого Путіна. А зараз дійшло навіть до погроз”.
При цьому експерт вважає, що організаційно подібні групи в РФ зараз – слабкі, несамодостатні, роз’єднані. Але ми, наголошує він, бачимо важливий тренд, який почав проглядатися після історії з Херсоном.
Читайте також на порталі “Коментарі” — якою є ймовірність повторного нападу з боку РБ на Україну? Чи може Білорусь спалахнути зсередини? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.
