У США стрімко зростають рахунки за електроенергію, і багато американців звинувачують у цьому бум штучного інтелекту. Однак справжня причина криється не в дефіциті енергії — її в країні більш ніж достатньо — а в застарілій і неефективній системі ціноутворення.
Дві третини американців вважають, що ШІ вже підвищує їхні рахунки за світло, і більшість не готова платити більше ніж на $20 на місяць. І вони мають рацію у своїх побоюваннях. Запити нових дата-центрів виливають у своєрідний “податок на ШІ”, який лягає на плечі споживачів, пише Fast Company.
Як це відбувається?
У США не спостерігається нестачі електроенергії. “У нас надлишкові потужності 98% часу. Додаткові ресурси нам потрібні лише кілька годин на рік у моменти пікового попиту”, — заявив міністр енергетики Кріс Райт. Проблема в тому, як влаштована система. Більшість домогосподарств платить за фіксованим тарифом, незалежно від того, коли вони споживають енергію — вночі, коли вона дешевша, або ввечері у спеку, коли вона дорожча. Вартість обслуговування пікових навантажень розподіляється рівномірно для всіх споживачів, підвищуючи загальний тариф.
Водночас великі промислові клієнти, включно з дата-центрами, купують енергію на оптовому ринку, де ціни змінюються щохвилини. Вони можуть гнучко управляти своїм споживанням, уникаючи пікових годин і заощаджуючи величезні гроші. У результаті виходить регресивна система, де за пікове споживання гігантських дата-центрів платять звичайні домогосподарства, які не можуть перенести прання на ніч. Наприклад, у 13 штатах зростання навантаження від дата-центрів уже призвело до 11-кратного зростання “ціни за надійність”, що вилилося в додаткові $10-21 у щомісячних рахунках для кожної сім’ї.
Чому не допомогли сонячні панелі?
Сонячні станції виробляють максимум енергії в середині дня, коли попит і так не найвищий, ще більше обрушуючи ціни в цей час. Але вони не генерують нічого вночі і мало виробляють ввечері, коли люди повертаються з роботи і вмикають усі електроприлади, створюючи пік споживання. У результаті, щоб покрити цей вечірній пік, енергосистемам все одно доводиться утримувати величезні й дорогі резервні потужності у вигляді газових станцій, які простоюють більшу частину дня. Витрати на їхнє утримання також закладаються в загальний тариф, який платять усі.
В Україні ситуація інша: кожна сонячна панель на даху будинку чи підприємства працює на підвищення енергетичної стійкості. Вона забезпечує резервне живлення під час блекаутів, знижує навантаження на пошкоджену централізовану мережу і дає часткову автономію. Таким чином, питання надлишку поки що не стоїть, а під час відключень світла панелі стають допоміжним елементом національної енергетики.
Яке є рішення?
Понад 75% будинків у США оснащені “розумними” лічильниками. Деякі термостати, зарядки для електромобілів і домашні акумулятори можуть автоматично зміщувати споживання на години, коли енергія обходиться дешевше. Дослідження показують, що перенесення всього 2% пікового навантаження дасть змогу заощадити $250 млрд на будівництві нових електростанцій.
Однак у енергетичних корпорацій немає стимулу впроваджувати ці рішення. Їхня бізнес-модель винагороджує будівництво нової інфраструктури, а не економію. Тому замість того, щоб робити мережу “розумнішою”, вони планують витратити $1,1 трлн на будівництво нових електростанцій для живлення ШІ.
Вихід варто шукати в структурній реформі. Потрібно дозволити іншим компаніям конкурувати з монополістами за право продавати енергію домогосподарствам, пропонуючи їм доступ до ринкових цін у реальному часі. Це підстьобне інновації та дасть змогу звичайним американцям, а не тільки корпораціям, економити на “розумному” споживанні.
Раніше повідомлялося, що сонячні панелі та вітряки можуть викликати подорожчання електрики. Популярна думка, що сонячні панелі та вітряки роблять електроенергію дешевшою, не завжди правильна. У деяких випадках їх надмірне впровадження, навпаки, може призвести до зростання рахунків за світло для кінцевих споживачів.
