Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликає ЄС запровадити санкції проти ракетної промисловості Росії. За його словами, здатність країни-агресора виробляти нові ракети потрібно просто знищити. Експерти проаналізували цю пропозицію ексклюзивно для видання “Коментарі”.
Єдиним реальним засобом знищення ракетної промисловості недоімперії була б наявність в Україні власних ракет Аналітик, фахівець із ракетного озброєння Олександр Кочетков міркує так:
“Як фахівець-ракетник ставлюся до подібних заяв політиків вкрай скептично. Сьогодні нас атакують ракетами, які випущені у недоімперії у третьому кварталі цього року. А санкції, які забороняють постачання до РФ компонентів для такої зброї, діють із 2014 року”.
До війни, зазначає експерт, недоімперія виготовляла приблизно 500 високоточних ракет на рік, зараз – близько 150. Зокрема, чіпи для систем управління ракетами за тіньовими схемами закуповуються РФ і в азіатських країнах, і навіть у європейських.
“Так, вони менш надійні за військові чіпи, але завдання виконують. Складність у цьому, що самі чіпи потрібні промисловості РФ щодо невеликих кількостях – це сотні штук. Тому припинити такі контрабандні закупівлі набагато складніше, ніж зупинити, наприклад, торгівлю наркотиками”, – пояснює Олександр Кочетков.
На його думку, єдиним реальним засобом знищення ракетної промисловості недоімперії була б наявність України власних ракет, здатних зрівняти із землею російські заводи з виробництва озброєння.
“Але, на жаль, з 2014 року жодних практичних кроків у цьому напрямку не було зроблено”, – резюмує аналітик.
Загалом ракети літатимуть, але російських – все менше Економічний експерт Данило Монін вважає, що навряд чи вдасться якимось санкціям завдати серйозного удару по виробництву російських ракет.
“Основа російської економіки – це військово-промисловий комплекс. Та якусь електроніку вони не випускають, мабуть. Але навряд чи це європейські постачання. Швидше – постачання з Південно-Східної Азії. Отже, цей заклик міністра Кулеби, швидше, політичний, ніж реально здатний (навіть у разі його прийняття) на щось вплинути”, – каже Данило Монін.
З іншого боку, продовжує він, за тієї інтенсивності використання ракет Росія, очевидно, обмежена в масштабах їхнього відтворення.
“Навряд чи країна-агресор випускає понад 30 високоточних ракет на місяць. Тому загалом ракети літатимуть, але російських – дедалі менше, – прогнозує експерт. – Швидше ми побачимо іранські, які Кремль так прагне придбати”.
Деякі санкції проти російської ракетної галузі введені та діють За словами експерта Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексія Куща, ракетна промисловість РФ – галузь, яка завжди була з подвійним призначенням. Вона розвивалася як ракетно-космічна. Відповідно всі російські ракетоносії, призначені, скажімо так, для мирного космосу, були частиною загальних військових програм, розробок. У тому числі – міжконтинентальних балістичних ракет.
“Захід активно співпрацював із РФ у космічній галузі. Та ж Міжнародна космічна станція (МКС) – спільний проект країн і Росії. Донедавна, поки Маск не запустив свої Dragon (пілотована версія космічного корабля компанії SpaceX), Захід був залежний від РФ з точки зору доставки вантажів і нових екіпажів на МКС. І доки він повністю не виключить Росію із спільних космічних проектів, не переключить свої підприємства на задоволення потреб міжнародної космічної програми, відповідні санкції запроваджуватимуться дуже обережно. Інакше це може знищити міжнародну космічну програму, в яку вкладено мільярди доларів”, – пояснює експерт.
Але вже зараз, наголошує він, можна сказати, що деякі санкції проти російської ракетної галузі запроваджено та діють.
“Приміром, ті самі напівпровідники, мікрочіпи, нові комп’ютерні програми, високотехнологічне обладнання РФ не поставляються. І це серйозний удар з огляду на те, що рівень локалізації виробництва ракетної галузі в Росії в останні десятиліття постійно знижувався, тоді як імпортні складові – збільшувалися. Так що вищезгадані обмеження б’ють по ракетній галузі значно більше, ніж якісь прямі санкції, які можуть бути болючими і для наших закордонних партнерів”, – робить висновок Олексій Кущ.
Читайте також на порталі “Коментарі” — протести у Вірменії перед самітом ОДКБ із антиросійськими гаслами: про що говорить те, що відбувається.
