Пентагон опублікував повну версію Стратегії національної оборони США. Росія описана як гостра загроза, але вона не систематично представлятиме виклик для США протягом тривалого терміну. А ось Китайська Народна Республіка (КНР) позначена як головний стратегічний конкурент США на майбутні десятиліття – і як єдиний суперник, який має намір перекроїти міжнародний порядок і має зростаючу силу для цього. Про що говорить ця Стратегія? Як відносини між США та РФ, США та КНР можуть розвиватися в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Після розпаду СРСР, нарешті, у США з’явився гідний за силою конкурент у боротьбі за гегемонію у світі Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що США сформували стратегію, орієнтуючись на післявоєнну ситуацію, в якій Росія програла війну, яку сама і затіяла.
“У США дуже раціонально підходять до оцінки загроз. І в черговий раз у їхній Стратегії підтверджується аксіоматичність того, що саме економічна сила визначає військові можливості. А економіка РФ не здатна на підтримку тривалої та масштабної кампанії, на відміну від економіки Китаю, – пояснює експерт. – Також Стратегія фіксує, по суті, програш і, відповідно, завершення політики “м’якої сили”, яка активно пропагувалась як альтернатива силовому тиску на конкурентів”.
На думку Юрія Гаврилечка, після розпаду СРСР, нарешті, у США з’явився гідний за силою конкурент у боротьбі за гегемонію у світі. І поява такого конкурента у вигляді КНР має, вважає він, об’єднати еліти США, переключивши їхній фокус уваги з активізації боротьби між собою – на боротьбу із зовнішнім противником. Таким чином, зазначає експерт, знижується ризик зростання відцентрових тенденцій у самих США.
“Швидше за все, у результаті ми побачимо Трампа та/або більшість республіканців у Конгресі та Сенаті у 2024 році”, – прогнозує Юрій Гаврилечко.
Китай все ще перебуває на шляху до першого місця Асоційований аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, експерт із Східної Азії Олексій Живора розмірковує так:
“Якщо раніше більшість конфліктів між США та КНР завершувалися компромісними рішеннями, то зараз, коли Пекін уже впевненіше почувається на міжнародній арені, його риторика різко змінилася. Певна передбачуваність режиму, зумовлена колективним ухваленням рішень, формально відійшла у минуле з переобранням Сі Цзіньпіня генсекретарем Компартії Китаю на третій термін”.
За словами експерта, на відміну від Росії, яка економічно майже нічого не уявляє і в перспективі не входитиме навіть до десятки економік світу, Китай все ще перебуває на шляху до першого місця. За поточних темпів розвитку очікується, що він досягне цієї мети до середини століття.
“Відповідно, перед США виникає виклик “Як стримати найбільшу економіку світу та недемократичний режим у майбутньому?”. Кількість необхідних ресурсів у цій місії несумісна по допомозі, яку Вашингтон надає Україні зараз, тому що, крім суто обсягів, існують ризики, що виходять із глибокої економічної взаємозалежності США та КНР. Цей чинник ще називають “зброєю взаємного економічного знищення”. Таким чином, – констатує Олексій Живора, – перед США стоїть виклик розірвання цієї взаємозалежності перед тим, як КНР зможе диктувати свої умови. Своєрідна гонка проти часу. А це насамперед внутрішня проблема. Адже треба переконати інвесторів відмовитись від співпраці з китайським режимом, створити умови в інших місцях тощо. Це процес, який розтягнеться не на місяці чи роки, а на десятиліття”.
Для США Китай — це виклик подібно до СРСР у роки “холодної війни”
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі акцентує, що ця редакція Стратегії національної безпеки США говорить про те, що американці не сприймають Росію як рівнозначного суперника, на відміну від Китаю.
“Суть у тому, що РФ не є такою потужною економічною, військовою та політичною силою як КНР. Під “гострою загрозою” мається на увазі схильність російського керівництва до непередбачуваних та небезпечних для міжнародної безпеки дій, як, наприклад, вторгнення в Україну. Словесні порожні ядерні погрози з вуст російських політиків і провладних експертів, міжнародна ізоляція та економічна криза в РФ, що поглиблюється, під впливом санкцій, повний провал її військових на полі бою в Україні знизили роль Росії в очах США до країни-ізгоя на кшталт Ірану або Північної Кореї”, – зазначає експерт.
РФ, продовжує він, становить саме ситуативну загрозу для США та НАТО. Загрозу, на яку вони можуть відповісти застосуванням сили, про що вже дали зрозуміти командувачі американської 101-ї повітряно-десантної дивізії “Ори, що кричать”.
“З Китаєм все набагато складніше. Для США це виклик подібно до СРСР у роки “холодної війни”. На відміну від Росії, у Китаю колосальний економічний вплив у більшості країн світу, – наголошує Георгій Кухалейшвілі. – Багато країн, що розвиваються, залежно від грантів і кредитів КНР, а європейські – не втрачають можливості попрацювати з китайськими інвесторами. Американці готуються до нової біполярності, де Росії буде відведена роль додатку Китаю, джерела дешевої сировини та військових технологій”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — валдайська мова Путіна : про що вона говорить – чи чекати змін у війні проти України.
