Кабінет міністрів України ухвалив рішення щодо заборони експорту паливної деревини. Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, деревина зараз є головним ресурсом для опалення, а атаки Росії на нашу енергосистему лише посилюють стратегічне значення цього виду палива. Як оцінюєте таке рішення? Що ще слід зробити в рамках підготовки, як запевняє влада, до найскладнішої для України зими після Другої світової війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Немає сумнівів, що й цю зиму, хоч і досить непросту, ми пройдемо без глобальних катастроф Фахівець із держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев ділиться такою думкою:
“Я не сказав би, що ця зима стане найскладнішою для України після Другої світової. Були в нас досить складні зими у середині 90-х. Я пам’ятаю окремі укази президента України, пов’язані із закупівлею за бартерними схемами дизельного палива у приватних компаній РФ. В аудиторіях університетів температура тоді не піднімалася вище за 0 градусів. Замерзлими губками я особисто стирав з дошки формули, які писав крейдою для своїх студентів. Тож ми стикалися з подібними енергетичними складнощами і раніше. Того ж 1979-го впала об’єднана енергетична система СРСР. І протягом досить тривалого часу не було електроенергії у багатьох регіонах”.
Безумовно, прийдешня зима – складна, зазначає експерт. Але вона складна лише тому, що йде війна. І її у нас справді не було з Другої світової.
“А зими складні – були. І у величезній кількості. І ми їх переживали. Тож у мене немає сумнівів, що й цю зиму, хоч і досить непросту, ми пройдемо без глобальних катастроф”, – наголошує Геннадій Рябцев.
Щодо урядового рішення про заборону експорту паливної деревини, то експерт закликає розуміти, що дрова – не основний енергетичний ресурс. Існує відповідно вугілля, природний газ, нафта, нафтопродукти.
“А дрова скоріше в кінці п’ятірки основних видів енергоресурсів, – зазначає Геннадій Рябцев. – Але, звісно, не можна продавати деревину, особливо у тих кількостях, як робила раніше Україна, коли це паливо може бути використане тими станціями, які працюють на біомасі. Їх у нас достатньо. Вони розкидані по всій Україні – і дають змогу генерувати як теплову, так і електричну енергію. Обладнання для цих станцій доступне. І якщо його придбати, встановити у населених пунктах, то вони підвищать свою енергонезалежність та стануть самодостатніми. Це дуже важливо зараз, коли далеко не всі споживачі можуть розраховувати на стабільне постачання електроенергії через пошкодження, завдані російськими ракетними ударами”.
В Україні був серйозний ажіотаж щодо дров, ціни пішли вгору, люди робили закупівлі, але зараз ситуація на внутрішньому ринку стабілізувалася, ціни на дрова навіть пішли вниз За словами голови Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency Ігоря Черкашина, до кінця не зрозуміло, що мали на увазі урядовці під визначенням “дрова для палива” або “паливні” дрова).
Сама по собі така позиція, – пояснює експерт, – це нарізана деревина завдовжки не більше двох метрів.
“Вона інтенсивно застосовується в Європі як сировина для виготовлення різноманітних ДСП, OSB (ОСП – Орієнтовано-стружкова плита), які йдуть потім на меблі, будівельні конструкції. І коли там такі “дрова” переробляються, вони вже є продукцією з більшою доданою вартістю. Тобто це не ті дрова, які нам привозять поколотими на дрібні шматочки”, – пояснює експерт.
Непогано було б, продовжує він, подивитися пояснювальну записку до цього урядового рішення, щоб зрозуміти – чи справді ми маємо дефіцит дров для населення, чи тут мова про небажання забезпечувати населення такими дровами.
“Спочатку, на початку осені, в Україні був серйозний ажіотаж з приводу дров, ціни пішли вгору, люди робили закупівлі. Але наразі ситуація на внутрішньому ринку стабілізувалася, ціни на дрова навіть пішли вниз. І виникає питання – чи ця заборона покликана ще більше обрушити ціни на дрова, чи “поховати” лісозаготівлю як таку? Адже якщо не буде реальної калькуляції, ніхто не працюватиме собі на збиток у промислових обсягах”, – наголошує Ігор Черкашин.
До того ж, зазначає він, заяви, що дрова є чи не найважливішим енергоресурсом, також є сумнівним.
“Основними енергоресурсами є газ, вугілля. Також – торф (але це “убита” галузь). І як дрова можуть замінити їх на тих же електростанціях теплових – я не уявляю. Скільки у нас теплових установок, які можуть працювати на дровах? Вони працюють на трісках або паливній гранулі (пелети). А, щоб з дров отримати ту ж тріску, потрібні додаткові витрати електроенергії для тих же трісок. Дрова – це виключно для печей населення, їхніх котлів тощо”, – пояснює експерт.
Він також зазначає, що зима в погодному розумінні вже почалася, а нам все ще потрібні потужні генератори, когенераційні установки (міні-ТЕЦ), установки турбінного типу, щоб забезпечувати тепло та енергію.
“Під час тієї ж Другої світової цехи з виробництва боєприпасів запускалися в Казахстані, за Уралом – без дахів та стін. Ми починали точити болванки та снаряди за таких умов, без 6-7 місяців проектних робіт. Так і тут – ще вчора необхідно було кардинально змінити (у бік прискорення) підходи до запуску локальних потужностей, переставши жити у парадигмі мирного часу, – упевнений Ігор Черкашин. – Навіть у передмісті народ сам закуповує дизель генератори. Але реально вже чад у повітрі – це викиди колосальні! З екологічної точки зору, треба ставити генератори на природному газі, а не на дизелі чи низькооктановому бензині. Люди вже почали чадити у своїх будинках! Адже можна було поставити когенераційну установку, яка давала б тепло та електроенергію навіть не на багатоповерховий будинок, а на цілий мікрорайон. Жаль, що у нас цим не перейнялися раніше”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — про що говорять нові заяви Столтенберга — чи можуть країни НАТО збільшити підтримку України.
