У вівторок увечері, 2 серпня, спікер Палати представників США Ненсі Пелосі прилетіла на Тайвань. Її не зупинили численні погрози з боку Китаю. Як оцінюєте дії США та КНР? Які варіанти розвитку подій? Чому це важливо і для України? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Зрештою, мирний варіант розвитку подій візьме гору Політолог, конфліктолог Богдан Петренко вважає, що інтереси США та КНР цілком зрозумілі.
“Китай вважає Тайвань своєю територією, тому візити туди свого візаві – США – сприймають як однозначно ворожий. Штатам зі свого боку потрібно підтримувати роль супердержави, а також захищати демократичні цінності, – пояснює експерт. – Власне, Пелосі завжди була відома своїми антипекінськими заявами. А лідер Китаю Сі Цзіньпін сьогодні виходить на пряму чергового переобрання. На тлі падіння приросту ВВП, що цьому очевидно не на користь. Плюс – загальна напруженість у світі, пов’язана з війною Росії проти України та її наслідками”.
Все це, продовжує експерт, мало б говорити про те, що можливий військовий варіант розвитку подій. Проте, наголошує він, ми маємо справу з країнами, які, на відміну від РФ, усвідомлюють наслідки такої війни.
“Тому я думаю, що, зрештою, мирний варіант розвитку подій візьме гору. Але цьому – мирному – варіанту може передувати і брязкання зброєю, і дипломатичні конфлікти. А це небезпечно для України в тому плані, що ми просто зійдемо з порядку денного нашого головного партнера – США. Що може мати наслідки як скорочення фінансової та військової допомоги, так і ослаблення економічного та дипломатичного тиску на Москву з боку Вашингтона”, – резюмує Богдан Петренко.
Є ймовірність, що візит Пелосі розв’яже офіційному Пекіну руки по відношенню до Тайваню Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко закликає розділяти подію з візитом Пелосі на Тайвань на два рівні: офіційний та неофіційний.
“На офіційному рівні американська сторона дотримується політики “єдиного Китаю”, а сама Пелосі летіла на Тайвань нібито лише з робочим чи ледь не “особистим”, не підтвердженим у США, візитом під прикриттям американських винищувачів, – зазначає експерт. – На офіційному рівні Китай, озвучуючи погрози, також за фактом не мав наміру ні збивати літак, ні починати першим нову світову війну, в тому числі і ядерну. Усі заяви китайської сторони скоріше варто розглядати як тиск із метою підштовхування до певних дій”.
Тобто обидві сторони з подачі США промацували ступеня допустимого один одного, пояснює Єва Антоненко. І в результаті умовний крок назад зробив саме китайська сторона.
“І тут, – продовжує вона, – на перший план виходять саме приховані причини того, що відбувається. Як відомо, восени в США вибори до Сенату, на яких Демократична партія має досить нерайдужні перспективи. Якщо спершу адміністрація Байдена дистанціювалася від цього візиту, очікуючи на розвиток ситуації, то після успішного приземлення літака там заявили, що цей візит не є порушенням суверенітету Китаю, тобто фактично стали на бік Пелосі. Отже, цей візит починають подавати як частину офіційної зовнішньої політики США, на чолі яких зараз представник Демпартії. Те, що сталося багатьма зараз розглядається як успішне продавлювання китайської сторони, яка не наважилася ні закрити небо, ні застосувати будь-які інші жорсткі методи для недопущення відвідування острова”.
Це, наголошує Єва Антоненко, разом із нещодавнім вбивством лідера Аль-Каїди в Афганістані – демонстрація сили на міжнародній арені, спрямована головним чином на внутрішньоамериканського глядача. На думку експерта, тут є ще один важливий контекст. Паралельно із нагнітанням теми навколо візиту до Китаю, загострилася ситуація між Сербією та Косово. І тимчасово згладжено її було лише після заклику посла США у Косово відкласти на місяць перехід на косовські документи.
“Тобто США фактично відклали загострення на місяць, щоб у разі посилення ситуації навколо Китаю не виявитися в’язаними відразу в два потенційно військові конфлікти, – вважає Єва Антоненко. – Проте є ймовірність, що з вересня у Косові буде нове загострення, в рамках якого США намагатимуться зібрати політичні очки. Адже тут фактично спостерігаємо зіткнення інтересів США та РФ щодо суверенітету Косова та територіальної цілісності Сербії. Тобто у випадку з Тайванем та Косово – США можуть намагатися стримувати геополітичний вплив Китаю та РФ, а також показувати світові, що політична гегемонія Штатів зберігається”.
У Китаї ситуація не менш політизована, наголошує експерт. У жовтні Сі Цзіньпін переобиратиметься на третій термін, і подібний політичний ляпас від США може значно знизити його шанси знову обійняти посаду.
“Тому є ймовірність, що візит Пелосі, за допомогою якого США перейшли виставлені Китаєм “червоні лінії”, розв’яже офіційному Пекіну руки по відношенню до Тайваню, – зазначає Єва Антоненко. – На користь цієї версії свідчить те, що армія Китаю розпочала навчання у трьох акваторіях навколо Тайваню – тобто острів фактично взятий у кільце. А всі ми пам’ятаємо, на що можуть перетворитися військові навчання з огляду на те, що відбувалося перед вторгненням РФ в Україну. Зараз ймовірність завдання ударів по військових об’єктах Тайваню досить висока, проте військові об’єкти США на острові навряд чи зачіплять”.
Для України, за словами експерта, це може означати, по-перше, фактично стовідсоткову гарантію того, що до антиросійських санкцій Китай не приєднається, а по-друге, певний відхід українського порядку денного на світовому рівні на другий план.
“Також є ймовірність поглиблення політичних зв’язків між Пекіном та Москвою, – припускає Єва Антоненко. – Однак чи виллється це у військову співпрацю та постачання зброї Росії, поки що говорити зарано”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — вручення повісток, на АЗС, блок-постах, вулиці : чи це законно – чи можна оскаржити.
