Перший тиждень листопада видався насиченим у плані новин з фронту, а також економічних та зовнішньополітичних. Спеціально для видання “Коментарі” експерти проаналізували найважливіші події та їхні ймовірні наслідки.
Україна та союзники продовжують пошук загальної відповіді на енергетично-військовий шантаж Росії Виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, аналітик Петро Бурковський звертає увагу, що минулого тижня (31.10 — 6.11) у західній пресі (США, Британія, ЄС) зросла кількість публікацій, у яких під різними приводами і різними способами просувається думка про необхідність переговорів із росією.
“Це відбувається на тлі зростання невпевненості в тому, що США залишаться лідером антиросійської коаліції після проміжних виборів до Конгресу”, — пояснює експерт.
Другим важливим моментом він називає невдалу спробу російського шантажу щодо припинення дії “зернового коридору”.
“На мою думку, кремль “вийшов і повернувся” з двох причин. Перша – повний розрив із Туреччиною погрожував тим, що зерно й надалі перевозитиметься, але вже під фактичною охороною кораблів НАТО/Туреччини. Друга – Анкара відкладатиме ратифікацію вступу Фінляндії та Швеції в НАТО, доки Росія поважатиме “зернову угоду”. Схоже, що російська дипломатія не мала інших шляхів, окрім як погодитися на таку схему”, – зазначає Петро Бурковський.
Важливим він вважає і те, що Україна та союзники продовжують пошук загальної відповіді на енергетично-військовий шантаж Росії. На думку аналітика, зараз триває гонка, що відбудеться швидше: застосування росією іранських балістичних ракет або поява в Україні більшої кількості сучасних західних систем ППО/ПРО.
“Окремо хочу звернути увагу на позицію Швейцарії, яка заблокувала постачання боєприпасів для німецьких зеніток “Гепард” і при цьому пропонує 100 млн франків на “відновлення енергетичної інфраструктури”. Треба розуміти, що ці кошти передусім підуть швейцарському концерну ABB, одному зі світових лідерів виробництва обладнання для енергетики. Тому нашому уряду слід зайняти в даному випадку принципову позицію: така форма допомоги може бути прийнята лише у пакеті з дозволом Німеччини поставити боєприпаси для ППО. Україні навіть слід офіційно звернутись, щоб це питання винесли на референдум у Швейцарії, – каже Петро Бурковський. – Я думаю, після цього питання буде розблоковане”.
Прийняття держбюджету-2023 – це скоріше рутинне та обов’язкове рішення Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук головною для України економічною подією минулого тижня вважає ухвалення держбюджету-2023.
“Я не маю з цього приводу якихось позитивних очікувань. Це скоріше рутинне та обов’язкове рішення. Показове у сенсі того, що навіть під час війни Україна має держбюджет, – пояснює експерт. – Уряд запропонував, а нардепи ухвалили такий держбюджет, розуміючи, що вони його ще з десяток разів наступного року переглядатимуть. Ніхто не може спрогнозувати того, що відбуватиметься 2023-го. Тому всі макроекономічні показники, закладені в головний фінансовий документ, є сумнівними з точки зору того, що все буде саме так. Уряд, виходячи з конкретної ситуації, потім подаватиме пропозиції щодо тих чи інших змін держбюджету”.
Борис Кушнірук із жалем зазначає, що головний фінансовий документ країни є дуже сумнівним з погляду основних показників – ВВП, курсу, інфляції.
“З огляду на те, що курс у нас фіксований, Нацбанк може зміцнювати або послаблювати гривню. Все відбуватиметься у ручному режимі. На жаль, але для розвитку, підтримки економіки, малозабезпечених осіб, які особливо страждають на інфляцію, в держбюджеті-2023 нічого не передбачено”, – констатує експерт.
Читайте також на порталі “Коментарі” — війна дронів в Україні: як завадити посиленню Росії за рахунок Ірану.
