У понеділок, 5 грудня, відзначають міжнародний День волонтера. Для України, яка з 2014 року зазнала російської агресії, новим рівнем якої стало широкомасштабне вторгнення в лютому 2022-го, волонтери мають особливе значення. Що можна сказати про українське волонтерство? Як воно змінилося за цей рік? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Вже зараз волонтери, здобувши досвід спільної діяльності, потоваришували, зрозуміли з ким можна працювати, як працювати Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко міркує так:
“Волонтерства в Україні побільшало. Спрацював ефект згуртованості навколо прапора – коли всі зрозуміли, що ми маємо бути разом, якщо хочемо вистояти. Причому спрацював цей ефект як у бік допомоги ЗСУ, так і іншої підтримки – внутрішньо переміщеним особам тощо”.
З 2014 року волонтерство в Україні стало шановним, зазначає експерт. Не те, щоб всі ним займалися, але багато хто так чи інакше себе в цьому спробував.
“З’явилися деякі соціальні зв’язки, які, як тільки почалося відкрите російське вторгнення, дозволили швидше налагодити процес волонтерської роботи – буквально через кілька днів з початку відкритої війни. Тому що вже були досвід, зв’язки, – пояснює Андрій Єрьоменко. – Зараз якщо робите кількісне опитування, отримаєте понад 50% респондентів, які скажуть, що вони волонтери чи беруть участь у цьому процесі. Це відповідь, що соціально схвалюється. Якщо до 2014 року на волонтера дивилися як на щось дивне, потім – як на друга та товариша, то зараз – як на те, без чого просто не можна”.
Відповідно, резюмує експерт, волонтерів в Україні ставатиме дедалі більше. І навіть після перемоги ця громадянська активність нікуди не подінеться. Але буде спрямована в інше русло – бізнес, політику, громадську діяльність.
“Вже зараз волонтери, здобувши досвід спільної діяльності, потоваришували, зрозуміли з ким можна працювати, як працювати. І ці зв’язки, які зараз формуються, стануть основою для завтрашніх політично, громадських, бізнесових проектів”, – прогнозує Андрій Єременко.
Враховуючи нові, ширші можливості волонтерства, виникли й проблеми, яких не було раніше – це корупція Директор Communication group, політичний експерт Володимир Манько акцентує, що в Україні традиції волонтерства мають давнє коріння.
“У новітні часи завдяки волонтерам мали змогу пройти майдани та безліч інших важливих політичних акцій, які змінили хід історії. Особливо важливою є робота волонтерів у 2014 році, коли відбулася перша агресія РФ проти України. Тоді наші збройні сили були готові давати повноцінну відсіч ворогові через відсутність елементарного забезпечення військових. Волонтери взялися за постачання до армії всього необхідного. Швидко ЗСУ стали справжньою потужністю, що доводять зараз, під час другої хвилі російської агресії”, – зазначає Володимир Манько.
Він наголошує, що волонтери і зараз допомагають армії – збирають гроші, забезпечують забезпеченням, навіть надають озброєння, таке як безпілотники та БМП.
“З огляду на нові, ширші можливості волонтерства з’явилися й проблеми, яких не було раніше. Це корупція. Там, де до волонтерської діяльності торкається влада, іноді трапляється таке. Приклад – корупційна історія із волонтером у Запоріжжі. А нещодавно всю країну сколихнула історія із люксовим Chevrolet одного з керівників Офісу президента – Тимошенко. Виявилося, що цей автомобіль, яким він їздив, передали в Україну по волонтерській лінії для евакуації наших громадян із зон бойових дій. Після розголосу чиновник негайно повернув Chevrolet на місце, але, як кажуть, осад залишився, – зазначає експерт. – Незважаючи на подібні неприємні випадки, волонтерство в Україні сформувалося як важливе суспільно-політичне явище, без якого не можна було очікувати на перемоги на політичних та військових фронтах. І світ це бачить”.
У нас і тероборона спочатку була волонтерським рухом Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова нагадує, що у 2014-му волонтери збирали добровольців на війну, одягали-обували, лікували поранених. А з 24 лютого 2022 року, на її думку, ми фактично стали країною волонтерів.
Не всі розуміють, що вони волонтерять, але все це роблять. Хтось скидає зароблені гроші на ЗСУ, хтось готує, дістає ліки, шиє одяг, плете “кікімори”. В інших країнах є такий формат, як великі міжнародні волонтерські організації, які збирають людей під певні завдання. Наприклад, трапляється пожежа, повінь, ураган, ще якесь лихо. Тоді організація кидає клич усім, хто записався добровільно допомагати людям, ці люди з’їжджаються та допомагають рятувати, відбудовувати, годувати, лікувати. У нас же цей формат поки не спрацював, об’єднати людей у багаторівневі формальні волонтерські організації поки не виходить. Я знаю, що кілька міжнародних структур намагалися це зробити. Розгорнути волонтерські рухи у такому форматі поки що не вдалося. Але в нас вся країна волонтерить, створили чати, списуються, зідзвонюються, з’їжджаються та вирішують завдання. Вважаю, що це унікальний досвід. У нас і тероборона спочатку була волонтерським рухом. Робили коктейлі Молотова та ними зупиняли танки”, – зазначає Тетяна Лупова.
Вона вважає, що це дуже цікавий досвід, коли практично все населення країни робить все можливе та неможливе для перемоги над окупантами.
“Думаю, колись волонтерство в Україні вивчатимуть історики. І весь світ нам допомагає тому, що ми згуртувалися, вони це бачать, – наголошує експерт. – Цього єднання Росія боїться найбільше. Тому й запускає різні конфлікти, щоби роз’єднати людей, пересварити між собою. Новорічні ялинки, образу героїні Пташки – це теми лише останніх днів. Звісно, знайшлися охочі нажитися на темі волонтерства. Розграбований гуманітарний хаб Чернівців, постійні заяви про крадіжку гуманітарки у Запоріжжі… Винні обов’язково мають бути покарані інакше люди втрачають віру у справедливість і перемогу добра над злом. А у ситуації війни це небезпечно”.
За словами Тетяни Лупової, дев’ять місяців системної волонтерської діяльності у 2022-му витримали лише найстійкіші.
“А є ж і ті, хто допомагає з 2014, хто не втомився, не закинув, не втратив запал – і ці люди герої! Але не можна забувати і тих, хто допомагає чим може, перебуваючи в умовах обмежених ресурсів. Люди втратили рідних, будинки, роботу і при цьому не забувають допомагати. Навіть якщо це в міру сил, іноді не кожен день. Це все одно дуже круто, – впевнена експерт. – Привітайте сьогодні одне одного. Ми всі зараз волонтери”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — президент Франції Макрон розповів, що він зараз побачив в очах Путіна.
