Захист від повітряних атак росіян – онлайн-карти тривог та українська ППО
На війні найважче військовим на лінії фронту, але жити в місці чи селі, куди в будь-який час може прилетіти ракета, теж не дуже весело. Українців рятують онлайн-карти тривог та бездоганна робота протиповітряної оборони. Також існують мобільні застосунки, які звуковими сигналами попереджають про небезпеку.
| Читайте також: еМапа та інші застосунки для стеженням за повітряними тривогами |
Онлайн-карти сирен
Щоб захистити себе та своїх близьких від повітряних бомбардувань, завантажте в телефон карту сирен. З нею ви можете візуально бачити оголошення повітряної тривоги на території свого регіону проживання. Найпопулярніші карти, які працюють в режимі реального часу, створили київські розробники. «еМапа» сирен на відкритій платформі OpenStreetMap – це проєкт Вадима Клименка.
Принцип роботи «еМапи» доступний кожному: коли лунає сигнал повітряної тривоги на карті змінюється колір заливки з зеленого на помаранчевий. Регіон, який під загрозою, стає жовтогарячим. Прорахувати траєкторію ракети складно, тому повітряна тривога охоплює всі можливі небезпечні місця. Після відбою карта знову стає зеленою. Зони без інформації на «еМапі» позначені сірим. Дані оновлюються кожні 15 секунд. Якщо навести курсор на певну точку на карті, видається інформація про час та дату відбою останньої тривоги.
Зручний ресурс від наших розробників пропонує сайт war.ukrzen.in.ua. На ній «тривожні» області позначаються червоним. Коричневим кольором заливаються райони, що зазнають мінометних обстрілів. Інформація оновлюється кожні 18 секунд. Якщо клікнути на область чи місто, справа з’явиться табличка з історією тривог в цьому регіоні чи населеному пункті. Крім дати й часу, користувач побачить тривалість кожної повітряної тривоги.
Види української протиповітряної оборони
Протистоїть ворожим нападам повітря українська ППО. Наші військові – справжні герої. Вони примудряються на старому й не дуже точному обладнанні збивати більшість ворожих ракет, безпілотників, літаків та гелікоптерів.
- радіолокаційна розвідка;
- авіаційний підрозділ з винищувачами;
- наземні зенітно-ракетні комплекси.
Розвідники виловлюють ракети на радарах і повідомляють в центр управління, де вирішують, як їх знищити. Якщо умови дозволяють, перехоплення відбувається за допомогою винищувачів. Якщо ні, використовують зенітно-ракетні комплекси середньої та малої дальності. ЗРК великої дальності українська армія не має.
Частина українського ППО захищає населені пункти, інша – наземні сухопутні війська та воєнні об’єкти. Протикорабельні сили захищають кораблі та катери ЗСУ. Найскладніше організувати протиракетну оборону для різних модифікацій ворожого озброєння.
F-16 на службі України у режимі ППО
Дуже гарно показують себе у боротьбі з російськими ракетами та безпілотниками літаки американського виробництва F-16. Багатоцілові винищувачі цього типу значно кращі не лише за радянські винищувачі, а навіть класичні зенітні ракетні комплекси.
Україна вже понад рік використовує багатофункціональні винищувачі F-16 для місій з протиповітряної оборони, в першу чергу – для знищення крилатих ракет та дронів.
Справа в тому, що крилата ракета доволі специфічна ціль, вона малорозмірна та маловисотна. Останнє означає те, що навіть найдовершеніший радар не побачить крилату ракету, що летить на висоті 50 метрів на дальності понад близько 42 км, бо ракета буде для нього нижче горизонту.
Тобто зона відповідальності будь-якого ЗРК у питанні протидії крилатим ракетам впирається саме у цю відстань, навіть якщо його ракети летять далі. Більше того, у наземних систем ППО є ще один недолік – вони маломобільні. Бо жодний ЗРК не може зранку захищати умовний Львів, а вже ввечері працювати під Харковом.
Водночас винищувач – може. Бо він не лише має значно більшу зону прикриття, а може змінювати авіабази та використовувати аеродроми підскоку чи дозаправку у повітрі (останнє для наших винищувачів ще поки недоступне).
Також винищувач під час відбиття атаки крилатих ракет заходиться вище за них, тобто дивиться згори вниз і має значно кращий огляд за наземні РЛС. І саме тут F-16 має значно кращі можливості ніж радянські МіГ-29 чи Су-27.
Зокрема МіГ-29 оснащені РЛС Н019, а Су-27 Н001 і хоча для них зазначена можливість виявлення цілей на фоні землі, на практиці виявлення крилатих ракет для них доволі складна задача. Водночас в українських F-16 встановлені РЛС AN/APG-66(V)2A, які мають навіть окремий режим роботи із виявлення наземних цілей.
Також можливо нагадати, що рішення модифікації РЛС F-16 AN/APG-66 для боротьби із крилатими ракетами у США були вирішені ще наприкінці 80-х років із розробкою спеціальної версії F-16 ADF. Ця версія була спеціально розроблена для нацгвардії США, яка мала відбивати атаку СРСР. До речі F-16 ADF до України також передали, але для дещо іншої ролі.
А враховуючи те, що українські F-16 отримали навіть спеціальне оновлення систем РЕБ, то з максимальною долею вірогідності, РЛС на цих літаках також, як мінімум програмно, оновленні для ще кращого виявлення крилатих ракет.
Нагадаємо, у ніч на 20 лютого 2025 року росія обстріляла Україну ударними безпілотниками та крилатими ракетами. В результаті атаки було пошкоджено газову інфраструктуру країни.
