Індія висловлює занепокоєння щодо запланованої Китаєм гігантської дамби в Тибеті, яка може призвести до скорочення потоку води в головній річці на 85% у сухий сезон. Це спонукало Делі прискорити власні проєкти дамб для пом’якшення наслідків, повідомляє агентство Reuters.
Які наслідки для регіону?
Ще з початку 2000-х років Індія розглядала проєкти контролю стоку з льодовика Ангсі в Тибеті, від якого залежать понад 100 мільйонів людей у Китаї, Індії та Бангладеш. Однак плани постійно гальмувалися через протести жителів прикордонного штату Аруначал-Прадеш, які боялися затоплення сіл і руйнування звичного життя.
У грудні Китай оголосив про намір збудувати найбільшу у світі гідроелектростанцію у прикордонному районі, де річка Ярлунг Цангпо (у Китаї) переходить в Індію, де її називають Сянг і Брахмапутра. Це викликало побоювання, що стратегічний суперник Індії може використати річку як геополітичну зброю.
Які кроки вживає Індія?
У травні найбільша гідроенергетична компанія Індії під охороною поліції доставила обладнання для досліджень на місце майбутньої Верхньої Сянгської багатофункціональної дамби – найбільшої в історії країни. Старші чиновники також проводили наради щодо прискорення будівництва, зокрема на чолі з прем’єром Нарендрою Моді в липні.
В аналізі індійського уряду зазначається, що китайська дамба дозволить Пекіну відводити до 40 мільярдів кубометрів води щорічно – понад третину річного стоку на ключовій прикордонній ділянці. Найбільший удар припаде на сухий сезон, коли ґрунти Індії стають посушливими.
Верхня Сянгська дамба зможе пом’якшити цей ефект завдяки сховищу на 14 мільярдів кубометрів, що дозволить Індії підтримувати подачу води в сухий сезон. За підрахунками, у місті Гувахаті, залежному від аграрного виробництва і промисловості, водопостачання скоротиться на 11% замість 25%, якщо дамбу не побудувати.
Проєкт також може захистити від можливих спроб Китаю скинути надлишкові обсяги води, які могли б спричинити катастрофічні паводки. Згідно з документом, у разі аварійного скидання китайської дамби індійське сховище здатне поглинути весь обсяг води, якщо воно заповнене менш як на 50%. Індія розглядає пропозицію тримати резервуар порожнім на 30% для безпеки.
У МЗС Китаю заявили, що гідропроєкти проходять “ретельні наукові дослідження” і “не завдадуть шкоди водним ресурсам або екології країн нижче за течією”. Водночас Індія офіційно висловила стурбованість. Міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар порушив це питання під час зустрічі з колегою з КНР 18 серпня.
Нагадаємо, що Китай у липні 2025 року розпочав будівництво найбільшої гідроелектростанції у світі на Тибетському плато. Вартість проекту перевищить 170 мільярдів доларів.