Що нам відомо про м’яту?
М’ята – це рід рослин родини м’ятних, який включає до 24 видів. Три найпоширеніші види, що використовуються для приготування м’ятного чаю, – це м’ята довголистна (Mentha longifolia), м’ята перцева (Mentha piperita) та м’ята колосоподібна (Mentha spicata). М’яту можна використовувати для приготування чаю як у сушеному, так і в свіжому вигляді. Просто залийте листя або всю траву окропом і настоюйте 6-10 хвилин. М’ята містить олію перцевої м’яти, включаючи ментол, аскорбінову кислоту (вітамін С), каротин, рутин, апігенін, бетаїн, олеанолову кислоту та урсулову кислоту.
Кому не можна вживати м’ятний чай?
Люди з низьким артеріальним тиском
М’ята має виражену властивість знижувати тиск завдяки розширенню судин. Для гіпотоніків це може стати серйозною проблемою – викликати слабкість, запаморочення або навіть непритомність. Це підтверджує огляд Національного інституту охорони здоров’я США, де зазначено вплив ментолу на судинну систему.
Люди з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ)
Дослідження показують, що м’ята може послаблювати нижній стравохідний сфінктер, через що шлункова кислота легше потрапляє до стравоходу. У людей із рефлюксом це провокує печію та погіршення симптомів. Цей ефект підтверджує робота, опублікована в Journal of Clinical Gastroenterology.
Вагітні жінки
Хоча м’ята часто використовується для зменшення нудоти, надмірне її вживання може стимулювати скорочення матки та підвищити ризик ускладнень. Тому лікарі радять вагітним вживати м’ятний чай обмежено й лише після консультації з медиком. Це підтверджується оглядом Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) щодо використання лікарських рослин у період вагітності.
Увага!
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
