Білий дім заявив, що Китайська Народна Республіка (КНР) управляє глобальним флотом шпигунських аеростатів, подібних до того, який був збитий минулого тижня після перетину Сполучених Штатів. Держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що його країна поділилися інформацією про китайську повітряну кулю-шпигуна з десятками інших держав. Про що говорить те, що відбувається? Чи є ризик посилення конфронтації між США та КНР? Навіщо Китаю так ризикувати? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Пекін уважно спостерігає за війною в Україні, дивиться, чи не здасть Захід назад Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що ми бачимо відповідь Китаю на візит, здійснений у серпні минулого року тодішнім спікером Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Пекін жорстко відреагував на цей крок, були численні різкі заяви, військові навчання. Але комусь цього могло здатися мало. КНР рідко робить щось швидко, воліючи витончено, повільно, але правильно підносити свою помсту. Ось як зараз із цими аеростатами, показуючи якусь вразливість американців”, – пояснює експерт.
При цьому, продовжує він, у Китаї розуміють, що не можуть змагатися зі США у прямому зіткненні (що можливо, якщо КНР розпочнуть “приєднувати” Тайвань). На відміну від росіян, зазначає Олексій Голобуцький, китайці чудово прораховують ризики, зокрема – моментальної ескалації.
“До того ж, Китай зараз перебуває не в найкращій економічній ситуації через ковід та карантинні обмеження. Уповільнення економіки і так помітне, а нові ризики (той самий військовий конфлікт) можуть її просто обрушити. Але й не відповісти Пекін не може, бо втратить авторитет, вважає експерт. – Ті самі держави другого плану (в Африці, Азії, Латинській Америці) уважно спостерігають не так за протистоянням України та Росії, як за протистоянням США та КНР. Це дві найбільші економіки світу”.
На думку Олексія Голобуцького, важко сказати, як ситуація може розвиватися далі. У Пентагоні, нагадує він, не відкидають військової конфронтації наприкінці 20-х років. І вона, вважає експерт, можлива навіть раніше, якщо в КНР відбудеться катастрофічний обвал економіки (спровокований, наприклад, банкрутством будівельного бізнесу). Як часто було в історії – авторитарні режими прагнуть перекрити внутрішні проблеми тим, що створюють певну зовнішню напругу.
“Останнім часом Китай сильно економічно загальмував. У 2020-21 рр. були розмови, що він ось-ось обжене і пережене Америку щодо низки позицій, то зараз такого немає. І вплутуватися у військовий конфлікт для КНР у такій ситуації – самогубно. Плюс – Пекін уважно спостерігає за війною в Україні. Якщо Захід здасть назад, то для КНР це буде сигнал, що зовнішня експансія у світі може бути без катастрофічних наслідків для агресора. У тому числі тому, сподіваємося, Захід назад не здасть, продовживши підтримувати нас до перемоги над Росією, а також відновлюватись – після. При цьому треба розуміти, що якщо у США на виборах 2024 року знову переможе Трамп – це буде конфронтація на всіх фронтах. Включно з американсько-китайською. Але зараз ні Штати, ні Китай не готові вплутуватися у відкрите протистояння”, – резюмує Олексій Голобуцький.
Аеростати КНР у небі над США – це символічний крок Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін розмірковує так:
“Навіщо КНР потрібно було запускати аеростати, зокрема настільки явно, хоч і запевняючи, що ті випадково потрапили на територію США? Думаю, тут є символічне значення. Досить згадати минулорічні демонстративні поїздки американських політиків на Тайвань, незважаючи на протести Китаю. І зараз цими аеростатами КНР намагається показати, що якщо американці готові відвідувати Тайвань, незважаючи на протести Пекіна, то й у КНР є свої можливості перетнути американські кордони. Думаю, насамперед, це саме символічний момент”.
За словами експерта, технологія запуску таких кульок не нова, їй десятки років. Глобально тут немає нічого проривного. Але галас створює, ефект дає.
“Якщо говорити про власне аеростати, які запустив Китай, нехай навіть ті розміром з три пасажирські автобуси і мають певні технології, вони не мають високого рівня розвід-техніки. У КНР є супутники-шпигуни, інші ефективніші і не такі наочні способи дізнатися про військову та іншу інфраструктуру США. Тому це насамперед символічна відповідь, – упевнений Олексій Якубін. – Мовляв, ось – є в нас ще й така нагода. Друга причина – промацати, що там із американською системою ППО, якою буде реакція керівництва Штатів”.
Читайте також на порталі “Коментарі” нові заяви Байдена про Україну: про що вони говорять – кому адресовані.
