Жодна велика компанія-оператор зв’язку в Україні не зможе забезпечити споживачів якісним оптичним інтернетом за технологією GpON у найближчі 5 років. Для цього їм потрібно переналаштувати, модернізувати чи переобладнати мережі, що просто невигідно, адже ще не окупилися витрати на попередню модернізацію, проведену під час масових відключень світла.
Про причини на своїй сторінці у Facebook розповів народний депутат Верховної ради, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
Чому оператори не переходять на GpON?
Міністерство цифрової трансформації України на чолі з віце-прем’єром Михайлом Федоровим регулярно закликає українців переходити на гігабітні пасивні оптоволоконні мережі (GPoN), щоб мати з’єднання під час відключень світла. Однак, за інформацією Олександра Федієнка, деякі великі національні оператори зв’язку замість оптоволокна досі використовують мідні Ethernet-кабелі або коаксіальні, що мають значно меншу пропускну здатність.
Під час перших блекаутів компанії вклали багато грошей, щоб дооснастити старі мідні комутатори джерелами безперебійного живлення. Таким чином вони хотіли зробити мережі надійнішими, але фактично не переходячи повноцінно на технологію GPoN, бо це потребує заміни інфраструктури.
Які наслідки для операторів зв’язку?
Як виявилося, джерела живлення не розраховані на стрибки напруги, які виникають у українській енергосистемі, тому вони “зависають” і перестають працювати, а разом з ними – зв’язок. “Наслідок очевидний: оператор починає втрачати абонентів, а вартість обслуговування таких мереж стрімко зростає. Бо тепер потрібна людина/ни (технік), який постійно бігає і перезавантажує ‘залізо'”, – зазначив народний депутат.
Щоб втримати старих абонентів і залучити нових, великі компанії починають демпінгувати, тобто занижувати вартість послуг, а також пропонувати набори послуг, які включають в одному пакеті телебачення, мобільний зв’язок та фіксований інтернет. Вони розраховують не на прибуток з кожного окремого користувача, а на масштабі й контролі ринку.
Деякі великі компанії купують дата-центри, які роблять контент ближчим до користувача. Це знижує затримку, збільшує швидкість завантаження та підвищує стабільність з’єднання.
“Але залишається проблема ‘останньої милі’ тієї ділянки, яка безпосередньо з’єднує користувача з мережею. І саме тут великі оператори постійно програють. Раніше телеком-мережі будували з горизонтом планування на 5–7 років. Тепер цей горизонт скоротився до 2–3. Технології, стандарти і потреби змінюються занадто швидко”, – пояснив Федієнко.
Невеликі провайдери зазвичай швидше реагують на проблеми і модернізують обладнання, щоб забезпечити потреби абонентів, але національні оператори блокують їх або витісняють з ринку. За словами Олександра Федієнка, зараз вони роблять це не тільки економічно, а за допомогою держави, лобіюючи вигідні для них політичні рішення.
“Інколи це відбувається навіть через адміністративний тиск або регуляторні обмеження, які формально виглядають ‘державними ініціативами’, але на практиці просто звужують можливості для приватного бізнесу”, – заявив політик.
Операторам необхідно модернізувати мережі, оскільки з кожним роком вимоги користувачів ростуть. Колись для комфортного перегляду фільму вистачало швидкості у кілька Мбіт/с, тепер же разом із якістю контенту вона збільшилася до сотень Мбіт/с.
Відеоролики тепер мають більший обсяг, оскільки перейшли від HD до 4K, а скоро стане розповсюдженим і формат 8K. Люди використовують одночасно все більше пристроїв, під’єднаних до інтернету. Мережу навантажують хмарні ігри, стрімінгові сервіси, технології віртуальної реальності, і все це потребує миттєвої передачі даних, а отже все більшої ширини каналів.
Раніше писали, як працює технологія GpON і чому не всі її можуть отримати в Україні. Головною перевагою вважається можливість передачі даних навіть в умовах масштабних відключень світла. Писали також про 5 способів під’єднатися до інтернету, коли немає світла. Найдешевший варіант — придбати USB/wi-fi-модуль.
