“Пункти незламності” — не нова ідея, а
просто гучна назва традиційних пунктів обігріву, які в Україні відкривали
щозими. Але зараз “під ідею” місцева влада змушена витрачати великі
кошти з місцевих бюджетів. До того ж реалізація цього проєкту супроводжується витратами. Про це йдеться у
журналістському розслідуванні видання “Главком” під назвою “Пункти незламного
піару. Що відбувається за кулісами гучної ініціативи президента”.
“На перший погляд, ідея дійсно потрібна
й актуальна. З одного боку, це – можливість для менш захищених людей,
переселенців з окупованих територій, пережити надважку зиму у прийнятних
умовах, із розумінням, що у критичний момент є місце, де вони можуть отримати
допомогу. Та з іншого, по суті, нічого нового влада не вигадала, щозими в
Україні відкривались пункти обігріву, просто тоді для них не вигадали гучної
назви. До того ж при реалізації цього проєкту спостерігаються перекоси, які
ставлять під сумнів початкові добрі наміри”, — йдеться у публікації.
Як розповів “Главкому” топпосадовець
однієї з облдержадміністрацій на Заході країни, все фінансування повісили на
місцеві бюджети, бізнес та волонтерів. Жодної спеціальної державної програми
під це не передбачається. А за словами заступника мера одного з міст, далеко не
всі вимоги щодо “пунктів незламності” економічно обґрунтовані.
Також журналісти з’ясували, що
Хмельницька ОДА планує витратити майже 80 тис. грн. на рекламу цих пунктів –
49,6 тис. грн. на брошури про них і 28,8 тис. грн. на банери.
Крім того, багато “пунктів незламності”
заплановані там, де вони зовсім не потрібні.
“Важливо розмежовувати поняття піару та
турботи за людей. Для чого організовувати пункти незламності у громадах, які за
своєю суттю є звичайними селами? Хіба хтось у селі піде до школи грітися? Люди
у власних домівках розпалять грубки та котли, які працюють без електроенергії,
і переживуть холоди. При цьому, на рівні центральної влади стоїть чітке завдання
– відкривати “Пункти незламності” у таких громадах”, – поскаржився один із
заступників міського голови.
