Україна продовжить підготовку до запуску експорту аграрної продукції через Чорне море, незважаючи на ворожий ракетний удар по порту Одеси, що відбувся 23 липня наступного дня після підписання в Стамбулі угод про зерновий коридор. Про це повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган також заявив, що перевезення зерна Чорним морем почнеться найближчими днями. Чи варто це робити після того, що створила Росія? Які висновки має зробити Україна, світ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Під час укладання зернової угоди позиція росіян виявилася більш виграшною Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначає, що те, що відбувається, має міжнародне значення. А підписані угоди більші за вигоду для РФ, яка отримала вікно можливостей для постачання своєї продукції на світові ринки.
“Лише зерна країна-агресор може поставити близько 40 млн. тонн на рік. Ми ж отримали можливість вивезти близько 15 млн. тонн протягом трьох місяців (саме стільки діють зернові угоди). Ми не створили потужних міжнародних передумов тиску на Росію. Адже саме вона пішла війною на Україну, вбиваючи людей, знищуючи міста, інфраструктуру, поля. І саме вона цими діями плодить кризи, включаючи продовольчу. Саме вона, знищуючи наші посівні площі, крадучи наше зерно, блокуючи наші порти, штучно підштовхує світ до голоду. І саме Росія несе всю відповідальність за те, що відбувається. А не Україна, меседжі, про що активно просуває країна-агресор в африканських, арабських, азіатських країнах, найбільш залежних від постачання нашого зерна”, – наголошує генерал.
На жаль, продовжує він, не відбулося всесвітнього засудження Росії за агресію проти України, примус РФ до припинення війни, до звільнення територій.
“Ми не створили потужного чинника тиску, не зуміли залучити до антиросійської коаліції такі великі країни як Китай, Індію, – каже Микола Маломуж. – Тож маємо прорахунок на стратегічному рівні. У результаті Росія домоглася зняття санкцій за своїм зерном, за добривами, за фінансовими розрахунками, за титаном і так далі. І створила фактично антиукраїнський, антизахідний фронт у низці африканських, азіатських країн, у країнах третього світу. Мовляв, вся річ в Україні, це вона відмовляється постачати зерно, розмінувати порти. І це на тлі того, що ми страждаємо, що у нас люди гинуть від війни, від постійних ракетних ударів!”.
На жаль, під час укладання зернової угоди позиція росіян виявилася більш виграшною, зазначає генерал. І замість того, щоб вона підписувалася РФ під тиском сильних країн (включаючи лояльних до неї Китаю та Індії), країна-агресор вибила собі деякі преференції.
“А, якщо ми (і не тільки ми) пішли на поступки, Росія використовує це за повною програмою. У тому числі, ракетними ударами по Одеському порту показує, хто є господарем становища, – пояснює Микола Маломуж. – Нагадаю також, що підписано окремі зернові угоди – між Україною, Туреччиною та ООН, та між Росією, Туреччиною та ООН. І в міжнародно-правовому форматі ми не можемо в рамках цієї угоди притягнути росіян до відповідальності за той самий ракетний удар по Одеському порту”.
На думку генерала, незважаючи на всі промахи України та партнерів, зернова угода має працювати. Але нам слід показувати, що саме Росія намагається його зірвати. І взагалі створити глобальний голод, особливо у бідних країнах.
“Потрібно акцентувати на всіх міжнародних майданчиках, показувати по всіх каналах, що агресор б’є українців в портах, містах, де концентруватиметься зерно, по полях, елеваторах. Ось винуватець. Щоб усі країни відчули жах того, що відбувається. Зрозуміли, ЩО творить Росія. Слід надавати повітряні, космічні, радіотехнічні дані, супутникові знімки, що демонструють момент запуску ракет, їх траєкторію – і удари по портах, полях, містах, елеваторах, інфраструктурі тощо, – вважає Микола Маломуж. — Треба було ще вчора піднімати весь світ, щоб на Росію чинили максимальний тиск. У тому числі ті країни, які вона вважає дружніми, – Китай, Близький та Середній Схід, країни Африки, Південно-Східної Азії, Південної Америки тощо. Якщо так станеться – це буде зовсім інша історія. На чільне місце має бути поставлене питання, що продовольча безпека світу, недопущення глобального голоду безпосередньо залежить від припинення війни в Україні. Буде війна – весь світ страждатиме… Саме такий меседж має звучати скрізь і всюди. Саме він має супроводжувати роботу зернових угод, виходити з яких нам, звісно, не слід”.
Росія розраховує на різкий крок України, на наш вихід з їхньої угоди Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич пропонує у зв’язку з цією ситуацією згадати, що було на Донбасі після укладання Мінських угод, а також перемир’я.
“Домовленості підписано, Росія отримала певні кроки назустріч з боку США та ЄС. Було дещо змінено санкційні підходи щодо низки товарів. Наступним етапом РФ традиційно своїми провокаціями хоче продемонструвати, що саме Україна відмовляється від виконання угоди. Це дає додаткові аргументи російським лобістам у тому самому Євросоюзі. Тож і удар по Одеському порту – зроблений із тим самим розрахунком. Аби заявити, щось на зразок “це не ми, не Росія, це провокація”. Або змусити Україну призупинити виконання щойно підписаної угоди. Давши дуже зручний привід для російської дипломатії говорити про те, що Україна нібито недоговороспроможна”, – пояснює експерт.
За його словами, якщо підписав домовленість – треба хоч спробувати її виконати. До того ж, продовжує Ігор Тишкевич, формально, з погляду угоди, режим припинення вогню діє на момент, коли проходять та завантажуються кораблі. Наразі жодного зерновоза в Одеському порту немає.
“Наголошую, Росія розраховує на різкий крок України, на наш вихід з їхньої угоди. І російські лобісти в ЄС виходитимуть і говоритимуть: “Ось дивіться, з Україною домовилися, а вона відразу відмовилася від угод. Чи варто працювати з Україною далі?”. І на це робиться розрахунок РФ. З 2014 року таке було вже кількадесят разів. І бували моменти, коли офіційний Київ вівся на таку російську вудку, причому не обов’язково у військовій сфері, – зазначає експерт. – Нам важливо зараз спробувати навіть на цьому полі обігравати Росію. Показуючи, що вона робить провокації. А вихід із угоди завжди можливий, за погодженням з іншими сторонами (у нашому випадку – Туреччина та представники ООН), з наданням доказів, що домовленості зірвала саме Росія”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – отримав паспорт РФ – отримай статтю: що означає нова ініціатива влади – чи варто йти на такий крок.
