Ніж для полювання має дуже багату історію. Він з’явився майже мільйон років тому. Змінювалась його форма. Змінювались матеріали з яких він був зроблений. Але одне залишилось – ніж залишався у списку найнеобхідніших та найкрасивіших інструментів, що винайшла людина.
Десь з XVII століття мисливський ніж став одним із важливих символів європейських мисливців. Але почалось все куди раніше.
Люди почали вживати м’ясо в їжу ще з раннього палеоліту (біля мільйона років тому). Дехто вважає, що саме м’ясна дієта стала першим кроком нашого виду по високих сходах світового домінування. Більше калорій. Більше білків – головного будівельного матеріалу нашого тіла. Більше здорових дітей. Більше сильних людей з великим, більш розвиненим мозком.
Тоді наші предки в основному все ще харчувалися фруктами і іншими рослинами, але м’ясо відтоді стало важливою частиною їх раціону.
Спершу люди полювали на великих тварин, таких як мамонти, лосі, північні олені, бізони та олені. Для усій сукупності живих велетнів того часу навіть існує окрема назва – “мегафауна”. Цих величезних істот в ті часи було дуже багато. Але люди перемагали їх завдяки своєму розуму. Вони робили пастки, а потім гуртом добивали пораненого та знерухомленого звіра за допомогою палиць, каміння і ручних сокир. Звісно, таку величезну тушу треба було якось обробити. Саме тоді і знайшли своє використання перші, ще кам’яні, мисливські ножі. Ножами знімали шкури та різали на шматки м’ясо. Таким чином здобич забезпечувала перших людей їжею, одягом та навіть будівельним матеріалом. І все це можна було зробити завдяки ножу.
Система «мисливців-збирачів» проіснувала дуже довго, до мезоліту, або середнього кам’яного віку (десь 15 тисяч років тому). Потім люди вигадали списи, луки, пращі, гарпуни та почали полювати на дрібніших тварин, а також почали ловити рибу. І тут ніж став у нагоді. Бо ні спис, ні лук без ножа не зробиш.
Теперь не обовязково було щоби на полювання ходило усе плем’я. Частина людей почала займатись зовсім іншими ділами, збагачуючи матеріальну культуру первісного людства, роблячи його більш розвиненим та складним. Та й світ змінювався. Мамонтів ставало все менше. В наш час вже ніхто не полює з сокирою чи палицею в руках. Але ніж в арсеналі полювальника залишився.
Полювання залишалося поширеним видом здобуття їжі і у пізніші часи. Навіть з появою та розвитком сільського господарства, фермерам доводилося захищати свої посіви та худобу від лисиць, вовків та інших хижаків. Здебільшого вони ловили їх у пастки. Ловили таким чином і зайців. У багатьох країнах поширеним знаряддям полювальника залишався лук.
І, звісно, усі ці люди продовжували користуватися ножами. Бо людям простого походження було заборонено мати меч. Це знать їхала на полювання наче на війну – верхи, зі списами, мечами та арбалетами. Мисливці з собаками переслідували тварину, поки вона не падала від виснаження. Потім вони вбивали його мечем або списом. Перед полюванням і після нього завжди був бенкет.
Звісно, селянам організувати подібні складні колективні заходи були не під силу. Ні бойвих коней, ні мечей чи списо у простих людей не було. Але у ті часи майже кожен європейський селянин мав ніж. І міг брати його з собою на полювання. Простим людям не дозволяли полювати на велику дичину (кабанів, оленів, лосей), зате у багатьох країнах ніхто не забороняв їм полювати на білок, кролей та птахів.
Мисливський ніж використовувався (і використовується досі) для добивання та обробки вбитої дичини. Існують різні мисливські ножі з індивідуальними особливостями і призначенням. Сьогодні ви можете придбати як мисливський ніж загального призначення, так і більш спеціалізовані моделі, які добре підходять для зняття шкіри та нарізання м’яса.
Ніж для зняття шкіри (скіннер) легко впізнати по вигину леза, яке дозволяє свіжувати здобич, не пошкоджуючи її внутрішні органи.
З XVII століття ніж став одним із символів професійного мисливця. Такий ніж робили досить великим, схожим на маленький меч. Головна його роль була – добити пораненого звіра єдиним точним ударом в серце. Це був свого роду важливий (але досить небезпечний) ритуал який мав місце на полюваннях знаті.
У Європі того часу у деяких країнах виходили закони, що забороняли мати подібні великі ножі комусь крім знаті та професійних полювальників. Це був свого роду символ честі та професії.
Професійні мисливці та єгеря проходили навчання у своїх досвідчених колег. Після трьох років навчання отримували свої мисливські ножі на церемонії, подібній до знаменитої акколади (посвяти в лрицарі). Під час церемонії вчитель (чи сюзерен) торкався мисливським ножем плеча учня. Так ніж став більш чим інструментом.
І у наші часи красивий великий ніж є дуже важливим атрибутом мисливця. Ці ножі прикрашають. Їх роблять з кращих сортів сталі та з цінних порід деревини чи кістки. Якісний ніж для полювання досі є одним з найкращих подарунків чоловіку, що любить полювання.
Саме тому, якщо ви вирішите купити собі гарний ніж для полювання, довго шукати вам не прийдеться. Їх і досі виробляють у достатній кількості і великому різноманітті. Ніж для полювання з нами вже більше мільйону років. Тож давайте не станемо переривати цю добру традицію! Купіть ніж для полювання, та, як з’явиться час та можливість (а вони обов’язково з’являться) йдіть на полювання!
Джерело – https://wellgo.ua/nozhi/okhotnichi/
