Скасування Євросоюзом тимчасових заходів, які раніше забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС, веде до різкого падіння експорту України. Нові тарифні квоти частково компенсують втрати, але не повністю. Про це йдеться у дослідженні, проведеному Веронікою Мовчан, директоркою з наукової роботи ІЕД, та Рікардо Джуччі, керуючим директором Berlin Economics, у рамках проєкту German Economic Team (GET).
Які наслідки скасування автономних торговельних заходів?
Скасування Євросоюзом тимчасових автономних торговельних заходів (Autonomous Trade Measures, ATMs), які забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС з червня 2022 року по червень 2025 року, веде до різкого падіння експорту України до ЄС. Нові тарифні квоти, які запрацюють з кінця жовтня 2025 року, частково компенсують втрати, але не повністю. Водночас загальне скорочення експорту буде значно меншим, ніж могло би бути, через переорієнтацію вивільнених обсягів на ринки поза межами ЄС.
Які продукти найбільше постраждають?
Аналітики оцінюють, що експорт України до ЄС зменшиться на 1,14 млрд дол. США на рік порівняно з показниками 2024 року. Основною причиною цих втрат є різке очікуване скорочення експорту в ЄС пшениці. Поставки, за розрахунками, впадуть на 894 млн дол. США щорічно, що становитиме чотири п’ятих від загального скорочення експорту до ЄС. Експорт цукру, ячменю, м’яса птиці, яєць, яблучного соку та меду також зазнають втрат.
Проте, якщо порівнювати нові тарифні квоти зі старими, які діяли до червня 2022 року, нинішні зміни означають суттєву лібералізацію торгівлі. Повністю скасовано чотири тарифні квоти, ще 26 – розширено. Найбільш значне розширення відбулося для меду, цукру, ячмінної крупи та висівок. Ця лібералізація пропонує потенційне розширення безмитного експорту на суму 630 млн дол. США на рік, або 35% порівняно з попередніми умовами, і може заощадити до 165 млн дол. США на імпортних митах.
Вероніка Мовчан зазначила: “Причина скорочення експорту – це скасування автономних торговельних заходів, що діяли з середини 2022-го. Нові тарифні квоти, які вводяться зараз, на жаль, недостатньо великі, щоб нівелювати це скасування”. Вона також додала, що експорт постраждає набагато менше через переорієнтацію українських експортерів на інші ринки.
Очікується, що українські експортери переорієнтують вивільнені обсяги на ринки поза межами ЄС. Оцінене річне скорочення експорту до ЄС на 1,14 млрд дол. США буде частково компенсовано за рахунок переорієнтації 891 млн дол. США експорту на інші напрямки. Відповідно, оцінене річне скорочення загального експорту України є більш помірним і становить 253 млн дол. США.
Втрати обумовлені вищими транспортними витратами, переважно для відправки пшениці за межі ЄС, та нижчими цінами на альтернативних ринках для таких продуктів, як м’ясо птиці, цукор та яблучний сік. Загальне скорочення еквівалентне 0,6% від загального обсягу експорту у 2024 році.
Нагадаємо, раніше депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є “аграрне лобі” в ЄС. 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.
Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України.
