Президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва, який раніше закликав українську владу відмовитися від Криму заради припинення війни, виступив із новими “мирними” ініціативами. Саме після візиту до Китаю. Тепер він закликає міжнародне співтовариство “переконати” президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна домовлятися. Про що говорять посилені “миротворчі” пориви лідерів низки країн? Які ризики та можливості для України виникають через ті ж пропозиції да Сілви про створення групи країн для посередництва у припиненні війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
За пропозиції треба подякувати вустами спікера президента Зеленського чи когось типу Подоляка і далі – своє робити Якщо називати речі своїми іменами, то ідеї да Сілви зовсім відірвані від реалій. Так вважає екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“По-перше, він пропонує відмовитися від Статуту ООН та низки інших багатосторонніх та/або двосторонніх договорів (сторонами яких були на момент початку війни у лютому 2014 року Україна і так звана російська федерація) та змиритися з тим, що державне терористичне угруповання рашистів тимчасово окупувало територію України – держави, яка є членом ООН, та межі якої визнані всім світом, у тому числі самою Бразилією. По-друге, бразильський президент ігнорує те, що російська недоармія протягом року зазнала вже низки військових поразок і знаходиться напередодні “великого шухера”, якщо вживати сленг відомого кіношного радянського “героя” Попандопуло. По-третє, він сором’язливо уникає визначення суб’єкта – Росії – що розв’язав війну. Навпаки, на його думку, у війні винна не росія, а Захід”, – зазначає експерт.
На його думку, якби озвучені ініціативи належали якійсь пересічній особі, її запросто можна було б назвати такою, що перебуває не при розумі – і надіслати ці “ідеї” слідом за крейсером “Москва”. Проте проблема в тому, акцентує Вадим Трюхан, що їхній автор – цілий президент держави, яка є членом шановного клубу G20.
Щодо української реакції на такі “пропозиції”, то, на думку екс-дипломата, є універсальний рецепт.
“За пропозиції треба подякувати (з гумором, звісно) вустами спікера президента Зеленського чи когось типу Подоляка. І далі – своє робити. Після того, як ми виженемо рашистів зі своєї, Богом нам даної землі, і змусимо російську недоармію капітулювати, президент Бразилії змінить свою думку. Як і решта “миротворців”, які виступають за мир у всьому світі за рахунок України, – прогнозує Вадим Трюхан. – А ще варто нарешті призначити кваліфікованого дипломата Послом України у Бразилії – і значно посилити саме посольство. Бо абсолютна непоінформованість керівництва Бразилії про те, що відбувається в Європі, в тому числі, чому рашисти розпочали війну проти України – це і наш серйозний прокол на дипломатичному фронті, який слід невідкладно виправляти”.
Прискорюється пошук якнайшвидшого способу припинення війни, питання лише – наскільки прийнятний такий спосіб буде для нас Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник вважає, що створення будь-якої іншої посередницької групи для формування переговорного майданчика означатиме, що точно не всі пропозиції із мирного плану президента Зеленського будуть ухвалені. Що українські пропозиції не стануть підґрунтям для вироблення міжнародного мирного плану. І, що його розроблятимуть країни, які холодно та цинічно ставляться до України. Для яких ця війна – далекий конфлікт, який не торкається їх екзистенційних потреб та інтересів. Конфлікт, які не загрожують їхньому існуванню.
“Мирний план від таких країн може передбачати елементи втрати Україною частини суверенітету та територій”, – застерігає експерт.
За його словами, така “миротворча” активізація з боку тих же Китаю, Бразилії та інших країн розпочалася невипадково.
“Дедалі більше проглядається глухий кут у війні, що випливає навіть із недавніх “зливів” документів Пентагону. Україна, зрозуміло, вважає, що за допомогою наступальних дій, що готуються, зможе досягти потрібного нам перелому, встановити контроль над усіма окупованими територіями. Але більшість країн світу вважають, що війна зайшла в глухий кут. І на цьому фоні логічно пропонувати якісь мирні плани, варіанти виходу із ситуації. Адже війна продовжує негативно впливати на світову політику, економіку, – пояснює директор УІП. – Другий момент пов’язаний із тим, що в таких ініціативах завжди є елемент піару. “Миротворцем” бути і приємно, і корисно. Багато лідерів інших держав генерують якісь мирні ініціативи у розрізі російсько-української війни, щоб перенести фокус уваги свого ж суспільства з внутрішніх проблем на певні зовнішні моменти. Щоб продемонструвати свій нібито геополітичний вплив”.
Крім того, продовжує Руслан Бортник, відіграють свою роль намічені на осінь 2024-го президентські вибори у США.
“Таке враження, що зараз країни, які намагаються не залучатися до нашого конфлікту, умовно балансують між демократичним Заходом та авторитарним Сходом, сподіваються виторгувати собі щось і від Заходу, і від Сходу. З одного боку, зберігаючи відносини з Росією, з Китаєм, вони мають доступ до дешевих ресурсів та технологій. З іншого боку, висуваючи свої мирні плани, намагаються чинити тиск на США, де розгортається виборча кампанія. Адже зрозуміло, що від ситуації в Україні багато в чому залежить майбутнє самого Байдена, який уже заявив про намір йти на другий термін. Такі країни, – наголошує експерт, – спеціально намагаються просувати плани, які відрізняються від українсько-американської позиції. Продавлюють у такий спосіб явно не вигідні нам пропозиції. По суті, торгуючись зі Штатами (від яких, як ми розуміємо, тут залежить дуже багато). Вимагаючи особисто собі деяких поступок, потурань – фінансового чи політичного характеру”.
При цьому, констатує Руслан Бортник, усі розуміють, що продовження війни в Україні (куди так чи інакше вже втягнуто понад 70 країн) у гарячій фазі на роки нестиме ризики її трансформації у нову світову війну. Плюс – постійно зростають ризики ядерної ескалації.
А тому, зазначає експерт, прискорюється пошук якнайшвидшого способу припинення війни. Питання лише – наскільки прийнятним такий спосіб буде для нас.
Якщо той же китайський план із 12 пунктів не став суперуспішним, то якийсь компромісний варіант від да Сілви, мікс його ідей та ідей Сі Цзіньпіня, може, умовно кажучи, “зайти”Директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна, політтехнолог Тарас Березовець поділився таким коментарем:
“Треба розуміти, що да Сілва – президент-лівак, дуже популярний серед країн Руху неприєднання (120 держав, які декларують принципи неучасті у військових блоках). Крім того, його порядок денний буде популярний у багатьох країнах Африки та Азії”.
На думку експерта, ця “мирна ініціатива” вельми небезпечна.
“Якщо той же китайський план із 12 пунктів не став суперуспішним, то якийсь компромісний варіант від да Сілви, мікс його ідей та ідей Сі Цзіньпіня, може, умовно кажучи, “зайти”. Тож я б не недооцінював ці ініціативи. Небезпечні передусім тим, що їх можуть підтримати багато країн так званого третього світу. А такий розклад вигідний для Китаю. Який, власне, і проглядається за цим планом значно більше, ніж Росія”, – робить висновок Тарас Березовець.
Читайте також на порталі “Коментарі” – у РНБО відповіли – чи вже побачили у росіян наявність китайської зброї.
