Фактично вже позаду перша декада вересня. Які висновки можна зробити про воєнну ситуацію? Як вона може в найближчому майбутньому розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
У ЗСУ досить високі шанси вийти на початок жовтня вже з перехопленою стратегічною ініціативою Політолог, конфліктолог Богдан Петренко вважає цілком зрозумілим підняття духу українців на тлі просування наших військ у Херсонській та Харківській областях.
“Але ми маємо розуміти, що це не перехоплення стратегічної ініціативи, а поки що тактичні перемоги України, лише спроба перехопити ініціативу. На війні досить швидко навчаються. І, якщо зараз росіяни не зможуть провести вдалі для себе операції, вони не лише втратять ініціативу, а й отримають загострення невдоволень усередині країни (як так – “друга армія світу” зазнає поразки від “якихось там українців”). Тому Кремлю дуже потрібні хоч якісь перемоги”, – пояснює експерт.
Більше того, наголошує він, вересень-жовтень – це фактично останні місяці, коли можна проводити маневрену війну. Далі цього не дозволить погода.
“Тому сьогодні постає питання – чи вдасться Україні перетворити наступ на стратегічне перехоплення ініціативи, і чи вдасться росіянам відновити наступальні дії. Передумови цього є в обох сторін. З одного боку, Україна має накопичення західної зброї та перевагу в піхоті. З іншого, у росіян є новий 3 армійський корпус і поки що переваги в артилерії та в повітрі”, – зауважує Богдан Петренко.
Але, продовжує він, зважаючи навіть на повідомлення російських блогерів, серед військ противника шириться розуміння, що українці “захищають свій дім”.
“Це говорить про певну втрату бойового духу – важливу складову у будь-якій війні, – наголошує експерт. – Крім того, найросійськіша система командування слабо реагує на необхідність докорінних змін. А консерватизм на війні – це також підстави для поразки. Тож у нас досить високі шанси вийти на початок жовтня вже з перехопленою стратегічною ініціативою. Однак для цього нам потрібно не лише зберегти контроль над звільненими територіями, а й збільшити успіх. Проблема полягає в тому, щоб зберегти відповідну ініціативу протягом важкого періоду позиційної війни, яка, швидше за все, настане з кінця наступного місяця”.
ЗСУ обрали правильний момент для наступу – у короткий термін деокуповано десятки населених пунктів, відбувається масова втеча супротивника Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зазначає, що у першій декаді вересня ми стали свідками того, як ЗСУ продовжують впроваджувати фактично непрогнозірумі для ворога кроки.
“Бачимо наростання динаміки контрнаступальних дій, що відбуваються з липня-серпня. Тоді ми вразили (у всіх сенсах) обстрілами інфраструктури противника у тимчасово окупованому Криму, Херсонщині, Донбасі. А у вересні несподівано для Кремля та його вояк українська армія розпочала масовані наступальні дії на Харківському напрямку. У Москві розраховували на мотивацію, що поникла, на занепад морального духу українців після постійних обстрілів Харкова та області. На окупованій частині регіону навіть розпочали підготовку до псевдореферендуму. І блискавичне просування ЗСУ зламало плани Кремля. У короткі терміни деокуповано десятки населених пунктів, відбувається масова втеча супротивника. Це говорить про те, що обрано правильний момент для наступальних дій ЗСУ”, – вважає експерт.
Безумовно, продовжує він, відіграло свою роль накопичення необхідного для такої операції наступального озброєння, за що дякую західним партнерам. Як зазначав головком ЗСУ Залужний у своїй нещодавній статті, це дозволило нам бити далі і точніше, знищуючи тилові бази ворога.
“Ні терміново скликане вчора Путіним засідання Ради безпеки РФ, ні спроби перекинути додаткові війська на Харківський напрямок ні до чого не призвели. Армія агресора продовжує відступати. Балаклія вже наша, Куп’янськ, схоже, також. Вже сьогодні в пабликах Телеграма пишуть, що росіяни тікають із Ізюму”, – зазначає Ігор Чаленко.
Він закликає не тішити себе ілюзіями. І розуміти, що нинішній наш наступ – це, як кажуть, вдало зійшлися зірки на небі. Ми накопичили відповідні сили та засоби, вибрали вдалий час та місце, використали фактор несподіванки.
“Думаю, Кремль намагатиметься загальмувати активізацію ЗСУ. Не виключено, що за допомогою нового удару з Білорусі. Продовжені там в чергове навчання мають цікаву “легенду” про “звільнення тимчасово окупованих територій”. Добре, що у відповідь ми анонсували свої навчання біля українсько-білоруського кордону. У Путіна, схоже, немає інших варіантів, як відкрити другий фронт з боку Білорусі, створивши загрози для Житомирської, Волинської, Рівненської областей. Але я маю сумнів, що це буде просто. Лукашенко розуміє, що у його армії плюс-мінус боєздатними можна вважати від сили 15 тисяч багнетів. Військового ефекту це не дасть, проте створить масу внутрішніх ризиків”, – прогнозує експерт.
“Тому в найближчому майбутньому ми швидше побачимо продовження контрнаступних дій ЗСУ у Херсонській та Харківській областях. Продовжиться і накопичення ресурсів на кампанію-2023. Для визволення Криму, Донбасу та інших наших земель. Зрозуміло, що з щурячими бігами російських військ, які перекидалися то на Херсонський, то на Харківський напрям для стримування українського наступу, ресурсу для взяття тієї ж Донецької області в адмінкордонах, як вимагає Путін, противник не має. Тож у найближчий місяць, гадаю, ми почуємо ще чимало хороших новин з фронту, – вважає Ігор Чаленко. – При цьому треба розуміти, що оскаженілий черговими невдачами Путін захоче відігратися. Ми побачимо посилення обстрілів цивільних населених пунктів із РСЗВ, далекобійними ракетами. До військового мистецтва це не має жодного стосунку. Це більше від безсилля, лютої ненависті та усвідомлення неминучої поразки”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — реверанс Ердогана у бік Путіна – чи є небезпека для українсько-турецьких стосунків.
