Виторг через РРО у березні зріс на 22,9%

У березні 2026 року через реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО пройшло 555 мільярдів гривень виторгу, що на 22,9% більше, ніж у березні минулого року. Про це повідомляє Державна податкова служба.

Яка динаміка виторгу?

У грошовому еквіваленті приріст склав 103,3 мільярда гривень, що свідчить про відчутний прогрес у напрямі детінізації, зазначають податківці. Середньодобовий виторг зріс до 17,9 мільярда гривень проти 14,6 мільярда гривень торік. Таким чином, щоденний приріст становив 3,3 мільярда гривень.

Яка кількість розрахункових документів?

ДПСУ додає, що позитивна динаміка спостерігається і в кількості розрахункових документів. За місяць сформовано 932,9 мільйона чеків – це на 9% більше, ніж у березні 2025 року (+77,3 мільйона), середньодобова кількість – 30,1 мільйона чеків, що на 2,5 мільйона більше, ніж рік тому.

Нагадаємо, що у лютому загальний обсяг виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО, зменшився порівняно із січнем на 23,9 мільярда гривень (5,2%). Раніше повідомлялося, що за рік “кас у смартфоні” побільшало на 19%, а класичних кас поменшало на 14%. Наразі в Україні працює 1,05 мільйона реєстраторів розрахункових операцій. За рік загальна кількість кас зросла на 11%.

Минулого року офіційні розрахунки зросли майже на третину, загалом у 2025 році сформовано 10,4 трильйона чеків. Раніше повідомлялося, що в Україні загальна сума виторгів через РРО/ПРРО у 2024 році порівняно з 2023 роком зросла на 35% – з 3 283,2 мільярда гривень до 4 440,6 мільярда гривень.

Також ДПСУ повідомляла, що дві великі мережі ювелірних магазинів після перевірок Державної податкової служби відмовляться від дроблення і працюватимуть через єдину юридичну особу, а також фіскалізують усі розрахункові операції.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.