Чому варто використовувати мильні свічки?
У періоди, коли в будинках стає холодно, а блекаути приходять раптово й надовго, старі техніки набувають нового сенсу. Саме в такі моменти виручає метод із 90-х, коли люди робили свічки буквально зі звичайного мила – і вони горіли не гірше заводських. Це був не просто лайфхак, а справжній спосіб забезпечити себе світлом та теплом у найнепередбачуваніші моменти.
Як зробити свічки з мила?
Щоб повторити цей спосіб, потрібна металева ємність і гаряча вода. Мило подрібнюють – нарізають кубиками або натирають, щоб воно швидше розм’якшилось. Далі залишають у воді на кілька годин: маса стає густою, м’якою і повністю розчиняється. Важлива умова – температура має бути високою, але без кипіння, інакше піна просто “втече”.
Далі до мильної основи додають трохи 9-відсоткового оцту. Починається реакція, у результаті якої утворюється речовина, що не розчиняється у воді. Після легкого підігрівання вона спливає і ущільнюється. Коли маса охолоне, ви отримуєте щільний “коржик”. Це і є домашній стеарин – ключовий компонент для виготовлення свічок.
Як зробити гніт для свічок?
Залишається зробити гніт. Найкраще підійдуть бавовняні нитки, скручені разом, а для фіксації можна використати тонку сталеву дротину – наприклад, ту, що тримає корок шампанського. Такий гніт добре вбирає рідкий стеарин і рівномірно горить. Отриманий стеарин розподіляють по формі, вставляють гніт – і після застигання виходить повноцінна свічка, яка здатна працювати стільки ж, як фабрична.
Цей простий метод допоможе вам забезпечити світло під час блекаутів і зекономити на купівлі свічок.
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
