У квітні доходи Росії від найбільшого окремого нафтового податку подвояться до 9 млрд доларів через нафтогазову кризу, спричинену атакою США та Ізраїлю на Іран. Про це відомо з розрахунків Reuters.
Які основні джерела доходів Росії?
Основні доходи Росії від її величезної нафтогазової галузі базуються на видобутку. Експортне мито на сиру нафту було скасовано з початку 2024 року в рамках так званого “широкого податкового маневру” – багаторічної податкової реформи галузі.
Які прогнози щодо податку на видобуток нафти?
За розрахунками Reuters, заснованими на попередніх даних про видобуток та цінах на нафту, російський податок на видобуток нафти у квітні зросте до близько 700 млрд рублів (9 млрд дол) з 327 млрд рублів у березні. Дохід зріс приблизно на 10% порівняно з квітнем минулого року.
На весь 2026 рік Росія запланувала в бюджеті 7,9 трлн рублів від податку на видобуток корисних копалин. Середня ціна російської нафти марки Urals, яка використовується для оподаткування, у березні підскочила до 77 доларів за барель, що є найвищим показником з жовтня 2023 року, згідно з даними Міністерства економіки РФ.
Це на 73% вище за лютневу ціну в 44,59 доларів за барель і перевищує рівень у 59 доларів, передбачений у цьогорічному державному бюджеті.
Які наслідки для російської енергетики?
У вівторок Кремль заявив, що на тлі серйозної світової енергетичної кризи, яка похитнула основи нафтогазових ринків, надходить величезна кількість запитів на російську енергію з різних куточків світу. Водночас атаки України на російську енергетичну інфраструктуру, спрямовані на підрив фінансів Москви, сприяли зниженню доходів і загрожують скороченням видобутку нафти.
Розмір надприбутків для Росії в кінцевому підсумку залежатиме від того, як довго триватиме іранська криза. Нагадаємо: В середньому в період з 8 березня до 5 квітня Росія експортувала 3,35 млн барелів нафти на добу – найвищий рівень експорту з червня 2022 року. 9 квітня ціни на нафту знову зросли, оскільки сумніви щодо крихкого двотижневого перемир’я на Близькому Сході посилили побоювання, що енергетичні потоки через стратегічно важливу Ормузьку протоку залишатимуться обмеженими.
