Яку ікру можна давати дітям?
Ікра може принести користь дитині, але лише за однієї умови – правильного віку та обережного введення. Попри поживність, цей продукт здатен викликати алергію й перевантажити організм сіллю. Про це повідомляє педіатр Дарія Власенко.
З якого віку можна давати дітям ікру?
За словами лікаря, цінність ікри у високому вмісті білка, омега-3, вітаміні В12 та D. Однак, всі ці нутрієнти можна отримати з безпечніших і менш солоних продуктів. Рекомендації щодо вживання червоної ікри:
- до 1 року – не можна давати дітям, адже це високе сольове навантаження, потенційна алергенність, відсутність потреби;
- 1-3 роки – можна з 2 років, в дуже малій кількості і при добрій переносимості;
- 3-6 років – не частіше 1 разу на 2 тижні, 1/2 чайної ложки, якщо немає алергії;
- старші діти 6+ – можна зрідка і в невеликих кількостях (до 1 чайної ложки).
Чим шкідлива ікра?
Головна шкода від ікри:
- сіль – 2400-2600 мг натрію на 100 г;
- консерванти – борна кислота, сорбат калію, які можуть бути подразниками для слизових;
- алергенність – білок ікри, як і риби, вважається алергеном;
- паразити – у якісній ікрі майже виключено, але у “домашні” ризик зростає;
- забруднення – як і морепродукти, може містити сліди важких металів.
Навіть 1/2 ч.л ікри має приблизно 300-400 мг натрію, що перевищує денну норму для малюка до 3 років.
Яку червону ікру обрати?
Оптимальні варіанти:
- ікра кети або нерки.
Тоді як уникати варто:
- ікру горбуші – дрібні ікринки, часто більш солона;
- “пастоподібну” ікру – частіше з добавками;
- ікру з написом “імітація” або “ікорний продукт”.
“Червона ікра не є обовʼязковим або базовим продуктом у харчуванні дітей. Вона може бути делікатесом у мікродозах для старших дітей при добрій переносимості, але не рекомендована дітям до 2-3 років, а краще – до 6”, – йдеться у повідомленні.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
