Латвія беззастережно підтримує Україну у війні, але не зупинила постачання товарів до Росії. Минулого року експорт склав понад 962 мільйона євро, половина з яких припадала на алкоголь. Про це повідомляє Центральне статистичне управління Латвії.
За даними управління, у 2025 році експорт з Латвії до Росії склав понад 962 мільйони євро, і половина припадала на алкоголь, зокрема віскі. Росія була на шостому місці серед головних експортних партнерів Латвії. У довоєнному 2021 році, коли був пік постачань, Латвія експортувала до Росії товарів майже на 1,2 мільярда євро. Це означає, що зниження за чотири роки війни склало лише 19-20%.
Чому Латвія не зупинила експорт до Росії?
Повне припинення торгівлі та економічних зв’язків з Росією та Білоруссю в латвійському уряді обговорюють з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Дані опитування, опубліковані восени 2025 року агентством Norstat, показали, що лише 36% жителів Латвії підтримали повну заборону на бізнес з Росією та Білоруссю, а 46% висловилися проти.
У латвійському уряді, де також є противники повного бойкоту, кажуть, що основний обсяг експорту з Латвії до Росії сьогодні припадає на так званий “транзитний” експорт. Тобто поставки, які йдуть до Росії не з самої Латвії, а з інших країн ЄС через Латвію.
Які наслідки можуть бути від заборони?
У Мінекономіки Латвії кажуть, що з морально-етичної точки зору повна відмова від торгівлі з Росією зрозуміла. Але на практиці таке рішення не матиме особливого ефекту: товари продовжать постачати до Росії – але через інші країни ЄС. “Інколи звучить аргумент, що нам потрібно ускладнити Росії життя і ввести в Латвії такий заборону, що ми не будемо експортувати в Росію, наприклад, алкоголь. Але якщо так само не вчинять і інші країни, то зрозуміло, що ці товари все одно потраплять до Росії”, – пояснює Яніс Салміньш, заступник державного секретаря Міністерства економіки Латвії.
У Торгово-промисловій палаті, найбільшій бізнес-асоціації Латвії, відповідають, що повна заборона торгівлі з Росією обійдеться Латвії приблизно в 1-2% національного ВВП.
Один з прикладів, коли голос Латвії та інших балтійських країн був почутий у Брюсселі – повна заборона на експорт та транзит до Росії марганцевої руди, яку вона може використовувати у військовій промисловості та у війні проти України. Заборона увійшла до 14-го пакету антиросійських санкцій, ухваленого країнами ЄС влітку 2024 року.
До цього журналісти-розслідувачі з’ясували, що в 2023 році на Естонію та Латвію припало майже 90% транзиту з двох мільйонів тонн марганцевої руди, відправлених до Росії. І з початку повномасштабної війни обсяги цих поставок зросли в геометричній прогресії. Розслідувачі з’ясували, що в постачаннях глинозему на російські заводи, які виробляють зброю для війни в Україні, підозрюється ірландський завод, який частково належить російському мільярдеру Олегу Дерипасці. Забезпечувати логістику могла естонська компанія.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єдиний у Грузії нафтопереробний завод у порту Кулеві не прийматиме і не використовуватиме російську нафту через загрозу санкцій Євросоюзу. Також повідомлялося, що російським замовникам немає потреби брехати китайським експортерам про буцімто невійськове призначення компонентів: китайці свідомо ігнорують законодавство КНР і самі пропонують схеми обходу експортних обмежень.
