Росія запровадила заборону на експорт авіапального до кінця листопада після рекордної серії українських ударів по нафтопереробних заводах. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
За підрахунками агентства, у травні Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські паливні об’єкти. Дрони вражали вісім з десяти найбільших НПЗ Росії. Ярославський НПЗ, співвласниками якого є “Роснефть” та “Газпром Нефть”, зазнав трьох атак, а об’єкти “Лукойла” у Нижньому Новгороді та Пермі — по два рази.
Які наслідки заборони для внутрішнього ринку?
Заборона, за задумом, має “захистити внутрішній ринок” перед літнім піком попиту. Однак для світового ринку вона не стане суттєвим ударом, оскільки Росія не є великим експортером авіапального.
Як атаки впливають на російську переробку?
Атаки вже тиснуть на російську переробку, яка впала до 16-річного мінімуму. Через зниження завантаження НПЗ Москва останніми тижнями наростила експорт сирої нафти, намагаючись стримати дефіцит пального та ціни на АЗС.
Нагадаємо, безпілотники Сил спеціальних операцій уразили потужну виробничо-диспетчерську станцію великого нафтопроводу у Кіровській області, а також нафтобазу у Ростовській області РФ у ніч на неділю.
У Росії розгорається паливна криза на тлі триваючих українських ударів по нафтопереробних заводах: дефіцит автомобільного пального, з яким раніше стикалися в окупованих Севастополі та Криму, поширився на столичний регіон.
