Скільки рушників потрібно мати?
Усі звикли користуватися одним рушником, але це не правильно. Насправді для комфорту та гігієни людині потрібно щонайменше два, а краще три рушники. Ідеально, кожна людина повинна мати щонайменше два та щонайбільше чотири-шість рушників. Необхідно мати один чистий комплект і один для прання. Майже усім жінкам потрібно мати під рукою два рушники – один для витирання тіла, а інший для волосся. Тоді як більшість чоловіків і дітей можуть обійтися використанням меншої кількості. Якщо ви живете самі і до вас не приходять з ночівлею друзі чи рідні, то не потрібно тримати під рукою багато додаткових рушників. Але якщо у вас зазвичай багато гостей, то необхідно мати один або два зайвих чистих рушника. Кожній людині також варто мати дві мочалки та два рушники для рук на ванну кімнату.
Як часто прати рушники?
Рушники, що довго не перуться, збирають мертві клітини шкіри, бактерії, грибки і можуть викликати подразнення або неприємний запах. На сайті Healthline йдеться, що прати рушники для тіла треба через кожні 3 використання. Рушники мають повністю висихати між використаннями, інакше вологість створює умови для росту мікроорганізмів. Прати рушники потрібно так: бавовняні махрові рушники – 40-60 C; білі рушники – можна прати при 60 C, щоб видалити бактерії; кольорові рушники – 30-40 C, щоб уникнути вицвітання. Важливо знати, що дуже гаряча вода (70 C+) руйнує волокна махри і робить рушник жорстким.
Коли потрібно змінити рушник?
Якщо рушник починає неприємно пахнути навіть після висихання – це ознака накопичення бактерій та грибків. Навіть висушений рушник може мати запах, якщо він залишався вологим довше 1-2 днів. До того ж, якщо рушник стає жорстким або колючим після декількох прань – це означає, що волокна зношені, а рушник погано вбирає воду. Сліди косметики, шкіри, цвіль, іржа або фарба свідчать, що рушник потрібно змінити або прати.
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.
