Posted in

Справа заступників міністра економіки: корупційні зловживання

adfdfdcfbbeabca.jpg
adfdfdcfbbeabca.jpg

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу чинного заступника міністра економіки Тараса Висоцького та ексзаступника міністра економіки Олександра Грибана. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

Їх звинувачують у зловживаннях на суму майже 64 млн грн під час закупівель АТ “Укрзалізниця” продуктів харчування на потреби держави на початку війни. Тоді Висоцький обіймав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства.

У Мінекономіки вже заявили, що обвинувачення не можуть вважатися доведеними до рішення суду та наголосили на принципі презумпції невинуватості. Також там зазначили, що на початку війни рішення ухвалювалися в умовах невизначеності та необхідності швидко забезпечити країну продовольством.

Які епізоди справи?

Справа складається з двох епізодів. Перший випадок стався у березні-серпні 2022 року, коли Висоцький виконував закупівлі харчових продуктів для обласних військових адміністрацій коштом Укрзалізниці за значно завищеними цінами, ніж на українському ринку. Це відбувалося через підставну компанію, що закуповувала продукцію за ринковими цінами в Польщі через контрольовану фірму-посередницю. Вартість кілограма товару штучно збільшувалася орієнтовно з 30 до 75 грн – у понад два рази. Тоді Укрзалізниця переплатила за продукцію понад 28,8 млн грн.

Яка роль Грибана у цій схемі?

Другий випадок – аналогічна схема Висоцького, що також мала місце у березні-серпні 2022 року. Продукти для потреб держави закуповувалися за завищеними цінами через фірму-посередника, що купувала продукти з Туреччини за тамтешніми цінами. Як і в першому епізоді, завищення ціни відбувалося саме на етапі продажу продукції однією підконтрольною компанією іншій. Вартість одного кілограма збільшувалася з 30 до 55 грн. До цієї схеми і був причетний Грибан, роль якого полягала у приховуванні даних про інші, більш вигідні пропозиції, від інших учасників ринку, включно з українськими виробниками. На цій схемі УЗ втратила ще 35,1 млн грн.

Нагадаємо: НАБУ і САП викрили цю схему у серпні 2023 року. Тоді Міністерство аграрної політики заперечило збитки або отримання неправомірної вигоди у цій справі.