Надзвичайний економічний тиск на Кубу з боку США не призвів до прориву за столом переговорів між сторонами. У Білому Домі все частіше погрожують військовим втручанням, незважаючи на заходи, які вживає Гавана. Про це повідомляє Bloomberg.
З того часу, як 3 січня американські спецпризначенці захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро та розпочали напад на Іран, Вашингтон попереджає, що наступною на черзі буде Куба. У 2026 році, перебуваючи під економічною блокадою, введеною США, острів майже не отримував пального. 13 травня міністр енергетики Куби заявив, що в країні повністю вичерпалися запаси дизельного палива та мазуту, необхідні для забезпечення роботи електростанцій.
Чому США посилюють тиск на Кубу?
Президент США Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо неодноразово заявляли, що посилення економічного тиску має на меті змусити комуністичний режим на острові піти на зміни. Якщо це не спрацює, вони натякнули, що можуть вдатися до грубої сили. Лідери острова залишаються непохитними, обіцяючи опір у разі “зовнішньої агресії”.
Сполучені Штати застосовують економічне ембарго проти острова з 1962 року, ще за часів адміністрації Джона Ф. Кеннеді. Хоча обмеження на торгівлю та комерцію то посилювалися, то послаблювалися залежно від політичної напруженості, кубинський уряд вже давно звинувачує “блокаду” у занепаді економіки острова.
Які наслідки економічної блокади для Куби?
Дефіцит палива поглиблює проблеми з і без того занепалою енергосистемою. Близько 10 мільйонів жителів Куби страждають від постійних відключень електроенергії по всій країні. Бензин видається за талонами, туристичні курорти закриваються, а уряд попередив авіакомпанії, що вони не зможуть заправлятися на острові. У столиці Гавані та її околицях спалахують спорадичні протести.
Китай, Бразилія, Мексика та низка інших країн надають — або пообіцяли надати — продовольчу та гуманітарну допомогу. Однак без значних поставок палива незрозуміло, як довго уряд Куби зможе утриматися на плаву.
Американські чиновники ведуть переговори з кількома посадовцями, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро, онуком Рауля Кастро. Вважається, що він має тісні зв’язки з GAESA — великим бізнес-конгломератом, яким керують кубинські військові.
14 травня директор Центрального розвідувального управління США Джон Раткліфф відвідав острів для проведення переговорів на високому рівні після того, як обізнані з ситуацією джерела повідомили, що США дедалі більше розчаровуються через відсутність прогресу.
Незважаючи на це, Куба також вжила заходів, щоб заспокоїти Вашингтон, звільнивши деяких політичних в’язнів і запропонувавши відкрити свою економіку. 16 березня уряд заявив, що дозволить кубинцям, які проживають за кордоном, інвестувати та засновувати місцеві компанії, що було давньою вимогою кубинських емігрантів у Маямі.
Нагадаємо: Американський президент Дональд Трамп 1 травня підписав указ, що розширює санкції США проти кубинського уряду. Як повідомлялося, ціни на бензин і дизель на заправках Куби майже подвоїлися, хоча АЗС, відкриті для населення в столиці, здебільшого залишалися закритими на тлі нафтової блокади США, яка задушила постачання й призвела до жорсткого нормування.
