Більшість справ, переданих до суду за результатами роботи НАЗК у 2020-2026 роках, закриваються через порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів та інші причини. Про це повідомляє NGL.media.
Чому суди закривають справи НАЗК?
Журналісти проаналізували близько трьох тисяч справ, переданих до суду, і виявили, що 52% усіх протоколів, складених НАЗК, суди закривають. У справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% справ фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності. Основними причинами закриття справ є порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність порушення.
Яка статистика виграних справ НАЗК?
З початку 2024 року кількість виграних НАЗК справ у суді зросла до приблизно 60%. Однак статистика покращилася переважно завдяки справам про несвоєчасне звітування політичних партій. У кінці 2023 року набрав чинності закон, що відновив обов’язок партій звітувати щоквартально. НАЗК почало активно перевіряти, чи подають партії ці звіти, і у випадку їх відсутності – складати адміністративні протоколи. “Ці справи простіше довести, ніж, скажімо, конфлікт інтересів, тому суди частіше визнають фігурантів винними”, – зазначає NGL.media.
Минулого року частка справ про партійні звіти становила близько 80% серед усіх виграних НАЗК у судах. Що стосується більш серйозних корупційних порушень, які можуть тягнути на кримінальну відповідальність, то НАЗК має виявляти таких фігурантів і передавати інформацію у НАБУ, але на практиці це не завжди відбувається.
Які зміни в перевірці декларацій?
Щороку близько 630 тисяч українських посадовців подають декларації, проте перевірити кожну з них фізично неможливо. Раніше НАЗК проводило перевірки за рівнем посади службовців, але з початком війни ці перевірки зупинили і відновили лише наприкінці 2023 року. Тепер усі декларації проходять автоматизовану перевірку, що дозволяє виявляти невідповідності.
Однак автоматизовані процеси працюють недосконало. Наприклад, недоброчесний декларант може вказати лише базові дані, що збігаються з держреєстрами, і система не спрацює. Це підтверджує нещодавній випадок із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні коштів через офшорні компанії, хоча його декларації успішно проходили автоматизовану перевірку.
Минулого року за підсумками моніторингу способу життя НАЗК виявило ймовірне незаконне збагачення 94 посадовців. Проте питання пріоритезації посадовців для перевірки НАЗК залишається відкритим.
Нагадаємо, що в Україні у січні-квітні 2023 року суди винесли 814 рішень у справах про корупцію, що на 27% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
