Posted in

Тепловий удар у дітей: як його розпізнати та допомогти

daddcfbeed.jpg
daddcfbeed.jpg

Чим небезпечний тепловий удар?

Тепловий удар у дітей – найважча форма перегрівання, що загрожує життю. Він виникає при значній дегідратації та неможливості організму охолодитися, що призводить до критичного підвищення температури (>40°C) і дисфункції центральної нервової системи.

Головні симптоми:

  • Висока температура тіла (>40°C) – такий рівень лихоманки характерний лише для тяжкої стадії теплового удару.
  • Гаряча та червона шкіра без потовиділення – відсутність поту при високій температурі свідчить про порушення терморегуляції.
  • Порушення свідомості (сплутаність, дезорієнтація, кома) – наслідки перегріву вражають мозок, і дитина може бути дуже збудженою або навпаки – непритомною.
  • Судоми – мимовільні сильні судомні скорочення мʼязів є ознакою тяжкого ураження нервової системи при тепловому ударі.
  • Тахікардія та прискорене дихання – серце і легені працюють активніше через зневоднення.

Лікар зазначила, що наявність будь-якого з цих симптомів після тривалого перебування у спеку чи інтенсивної фізичної активності не можна ігнорувати.

Як надати першу допомогу?

Перенесіть дитину у прохолодне місце. Заберіть дитину з-під сонця, посадіть чи покладіть на спину у прохолодному приміщенні чи під вентилятор. Зніміть з дитини зайвий одяг і злегка підігніть їй ноги. Якщо у приміщенні також спекотно, охолоджуйте дитину змоченим рушником чи вентилятором.

Викличте екстрену допомогу. Не чекайте результатів охолодження – якщо ознаки теплового удару очевидні, то викличте швидку.

Охолодження тіла. Як тільки виклик швидкої зроблено, якомога швидше починайте охолоджувати дитину. Варіанти дій: занурити дитину в прохолодну воду (душ або ванна) або обтирати усе тіло вологою тканиною/рушником. Постійно контролюйте температуру шкіри – потрібно охолодити тіло, поки шкіра перестане бути гарячою на дотик.

Пиття невеликими порціями. Якщо дитина свідома і може ковтати, то давайте їй води маленькими ковтками. Пиття має бути прохолодним, але не крижаним. Важливо не змушувати дитину одразу випивати багато – давайте по 1-2 чайні ложки кожні 1-2 хвилини.

Положення та моніторинг. Якщо дитина не втрачає свідомості, то нехай лежить або сидить, злегка піднявши ноги. При непритомності чи блювоті – перекладіть на бік та безперервно стежте за диханням і пульсом.

“Не давайте дитині жарознижувальних препаратів (ібупрофен, парацетамол) чи стимулюючі напої (чай, кава) до прибуття лікарів – вони не знизять температуру при тепловому ударі і можуть нашкодити”, – йдеться у повідомленні.

Які групи ризику?

Перегрів у замкнутих приміщеннях – наприклад, коли дитину залишають в автомобілі на сонці, що може призвести до миттєвого розвитку теплового удару.

Групи ризику по тепловому удару:

  • немовлята та діти до 3 років – у них великий відсоток поверхні тіла відносно маси, а потові залози недорозвинені. Дитина швидко втрачає рідину, її тіло перегрівається за лічені хвилини.
  • діти з хронічними хворобами – захворювання серця, легень, нирок, діабет та інші (наприклад, муковісцидоз, ожиріння) збільшують ризик теплового удару.
  • нещодавно перехворівші діти – після перенесених вірусних чи бактеріальних інфекцій енергетичні ресурси організму знижені. Навіть звичайна літня активність може спровокувати гіпертермію.
  • акліматизація – діти, які не мають досвіду перебування в спеку, погано переносять високу температуру, адже організм ще не адаптувався.

Після надання першої допомоги дитині необхідно забезпечити умови для відновлення і контролювати стан. Навіть після нормалізації температури та свідомості дитину слід обмежити в активності та уникати нових перегрівань найближчі 1-2 доби. Зазвичай більшість дітей повністю відновлюється протягом 24-36 годин.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.