Загострення конфлікту на Близькому Сході спровокувало рекордне подорожчання бензину та дизелю на європейських заправках. У багатьох державах вартість літра пального вже перетнула психологічну позначку у 2 євро. Уряди країн ЄС змушені втручатися в ринкові процеси, запроваджуючи жорсткий контроль над ціноутворенням та знижуючи податкове навантаження. Кожна країна обирає власний шлях боротьби з енергетичною нестабільністю для підтримки громадян.
Які заходи вживають країни ЄС?
У Німеччині популярний бензин Super E10 додав у вартості близько 0,26 євро, а дизельне пальне підскочило до 2,15 євро за літр. В Італії ситуація виглядає ще складнішою, адже ціни на дизель подекуди сягають 2,30 євро. Такі цифри на табло АЗС стали найвищими за останні чотири роки.
Німеччина готує нові правила для мереж АЗС, щоб зупинити постійні маніпуляції з цінами протягом дня. Планується дозволити підвищення вартості пального лише один раз на добу рівно о 12:00. При цьому знижувати ціну заправки дозволять у будь-який зручний момент без обмежень. Такий механізм успішно працює в Австрії та допомагає водіям краще планувати власні витрати.
Додатково планується розширити повноваження антимонопольних органів. Це дозволить посилити нагляд за діями великих паливних корпорацій та не допускати необґрунтованого зростання їхніх прибутків.
Які інші країни обирають свої методи?
Бельгія обрала ще жорсткіший метод та встановлює максимальні пороги вартості пального на державному рівні. Уряд регулярно оновлює ці ліміти залежно від світової кон’юнктури. Це створює певний захисний купол для споживачів від різких цінових коливань на біржах.
Нідерланди вирішили підтримати власників машин через подовження знижених ставок акцизів. Пільгові умови діятимуть аж до 2027 року, що забезпечує стабільність податкового навантаження. Зараз акциз становить близько 0,79 євро за літр бензину та 0,52 євро за дизельне пальне.
Іспанія зосередилася на забезпеченні фізичної наявності сировини на ринку. Країна відкрила власні стратегічні резерви та виділила 11,5 млн барелів нафти. Такого обсягу достатньо, щоб покрити внутрішні потреби всього королівства протягом 12 днів та стримати ажіотаж.
Італійський уряд розглядає можливість запровадження додаткових податків для енергетичних компаній. Це стосуватиметься тих фірм, які намагаються отримати надприбутки, користуючись кризовим станом економіки. Отримані кошти планують спрямувати на соціальну підтримку найбільш вразливих верств населення.
Які підходи обирають інші країни?
Не всі європейські столиці вдаються до прямого втручання в роботу вільного ринку. Чехія наразі обмежується лише уважним моніторингом ситуації без запровадження спеціальних обмежень. Уряд країни вважає, що стан справ поки не є таким критичним, як під час паливної кризи кілька років тому.
У Данії та Швеції питання вартості заправки перейшло в площину гострих політичних дискусій. Опозиційні сили активно вимагають негайного зниження податків, щоб зупинити падіння купівельної спроможності громадян. Поки що консенсусу щодо конкретних цифр не досягнуто.
