Україні необхідні власні заводи з виробництва сенсорів, чипів та компонентів. Наразі створюються умови для формування спільних підприємств з іноземними компаніями та залучення значних інвестицій. Про це у колонці для DigitalStateUa повідомив т.в.о. міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
“Сьогодні сектор ще зберігає високу залежність від критичного імпорту — від літій-іонних елементів живлення до мікроболометрів (спеціальних сенсорів, які дозволяють дронам бачити вночі). Для країни в стані війни — це стратегічне ‘вузьке місце’,” — зазначив він.
Борняков пояснив, що оскільки ці товари мають подвійне призначення, будь-який розрив ланцюгів постачання може призвести до критичних обмежень у виробництві розвідників та FPV-дронів.
Яка стратегічна мета України?
“Саме тому наша стратегічна мета — розумна технологічна самодостатність. Це означає не лише збирати продукти з чужих компонентів, а й володіти самими технологіями,” — підкреслив він.
За словами міністра, Україна вже будує незалежний ринок компонентів та інтегрується у світову індустрію через спільні підприємства. На базі Brave1 запущено грантову програму для виробників комплектуючих, де розробники двигунів, оптики, засобів зв’язку та обчислювальних систем можуть отримати до 8 млн грн на R&D та масштабування.
Які приклади успішної співпраці?
“Паралельно розвиваємо формат спільних підприємств. Це дає змогу не просто купувати технології за ліцензією, а повноцінно об’єднувати українську та партнерські оборонні галузі,” — зазначив Борняков.
Як успішний приклад такої синергії він навів німецьку компанію Quantum Systems, яка стала резидентом Дія.City та створила спільне підприємство з українцями для виробництва дронів з убудованим ШІ.
“Ми будуємо цифровий суверенітет. Технологічна самодостатність — це не лише про ‘залізо’, а й про стійку архітектуру держави та суверенітет даних. Саме тому формуємо National Digital Agenda, яка охоплює розбудову власної цифрової інфраструктури та реалізацію Cloud Strategy,” — додав він.
Також створюється суверенітет алгоритмів — на базі WINWIN AI Center of Excellence розробляється перша національна мовна модель (LLM). Борняков наголосив, що критичні дані держави та оборонного сектору не повинні оброблятися на серверах іноземних компаній. Українська LLM працюватиме виключно на локальній інфраструктурі в межах України.
Модель розробляється як open-source рішення без залучення державних коштів — за підтримки BigTech та бізнесу. “Ми готуємо інфраструктуру для глобального капіталу. Щоб будувати заводи та R&D-центри, потрібні гроші. А капітал іде туди, де є прозорість,” — зазначив міністр.
Він переконаний, що Україна може побудувати екосистему з прозорими правилами гри, і саме таким інструментом є Дія.City, яка стала стандартом прозорості та довіри для tech-бізнесу.
Нагадаємо, Україна разом із НАТО оголосила конкурс на створення спільних оборонних проєктів, кожен з яких отримає по мільйону євро фінансування. Раніше повідомлялося, що Міноборони змінює підхід до закупівель БпЛА та розподілу бюджету: потреба у дронах формуватиметься автоматично на основі даних з поля бою, а 80% коштів спрямовуються виключно на рішення, які довели ефективність.
За ініціативи Brave1 український defense tech стартап Farsight Vision залучив фінансування у розмірі 7,2 мільйона євро від європейських інвесторів. Минулого року українські оборонні стартапи залучили вже понад 105 мільйонів доларів, що становить третину всіх ранніх інвестицій Європи у сфері оборонних технологій.
Раніше Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запустили грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City.
