Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Про це повідомив президент Євроради Антоніу Кошта, а також німецький канцлер Фрідріх Мерц.
Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційної позики”, який тривалий час обговорювали раніше. “Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив Кошта.
Яка схема фінансування буде використана?
Президент Євроради не уточнив, про яку схему фінансування йдеться, але за даними Європейської правди, затверджений варіант спільного запозичення, яке зробить Євросоюз. Це рішення вимагало затвердження за принципом одностайності.
На що підуть кошти?
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва. “Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для закінчення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – зазначив німецький канцлер.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія пропонує розділити “репараційний кредит” на два напрями підтримки України: виробництво та закупівля зброї та бюджетна підтримка. Бюджетна підтримка становитиме 90 млрд євро і буде надаватися протягом двох років.
Центральний банк Росії заявив, що плани Європейського Союзу використати його активи є незаконними, і що він залишає за собою право застосовувати всі доступні засоби для захисту своїх інтересів.
Європейська комісія запропонувала безпрецедентне використання заморожених російських активів або міжнародних позик на військові та базові потреби України в умовах війни з Росією.
Лідери семи країн-членів ЄС написали листа до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і глави Європейської ради Антоніу Кошти, в якому закликають використати заморожені російські активи для надання Україні так званої “репараційної позики”.
В Євросоюзі почали розглядати жорсткіший підхід щодо Бельгії, яка протистоїть ідеї виплати Україні “репараційної позики” із заморожених російських активів; зокрема європейські посадовці не виключають ігнорування бельгійського уряду на чолі з Бартом Де Вевером.
