Іран оголосив, що у разі відновлення атак з боку США, відповість “тривалими і болючими ударами” по американських позиціях. Це заява ускладнює плани Вашингтона щодо створення коаліції для відкриття Ормузької протоки, контроль над якою Іран підкреслює. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які плани США щодо військових ударів по Ірану?

Згідно з інформацією американських джерел, президент США Дональд Трамп у четвер має отримати брифінг щодо нових військових ударів по Ірану, які мають на меті змусити Тегеран сісти за стіл переговорів для завершення конфлікту. Ці варіанти давно були частиною американського планування, але підготовка цього брифінгу, про яку вперше повідомили в Axios, викликала різке зростання цін на нафту.

Як змінилися ціни на нафту через загострення конфлікту?

В один момент еталонна ціна на нафту Brent піднялася вище 126 доларів за барель, що стало найвищим рівнем з 2022 року. Пізніше ціна відкотилася приблизно до 113 доларів. Високопоставлений представник Корпусу вартових ісламської революції попередив, що будь-яка атака США на Іран, навіть обмежена, призведе до “тривалих і болючих ударів” по американських позиціях у регіоні. “Ми бачили, що сталося з вашими базами в регіоні, те саме ми побачимо і з вашими військовими кораблями”, — заявив командувач аерокосмічних сил Маджіда Мусаві.

Нагадаємо, що в ніч проти 30 квітня ціни на нафту Brent із доставкою в червні сягнули 126 доларів за барель – найвищого рівня з початку війни в Ірані. Війна Сполучених Штатів проти Ірану вже коштувала 25 мільярдів доларів, що стало першою офіційною оцінкою військової вартості цього конфлікту.

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання захисника колишнього голови правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва, змінивши обвинуваченому розмір застави з 80 млн грн на 50 млн грн. Про це йдеться в повідомленні ВАКС.

Також ВАКС частково задовольнив клопотання заставодавця та повернув частину застави, внесеної товариством за обвинуваченого в розмірі 30 млн грн. “Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та окремому оскарженню не підлягає”, – йдеться в повідомленні.

Як Коболєв опинився на лаві підсудних?

Нагадаємо, 18 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні понад 229 млн грн у 2018 році. За даними НАБУ, Коболєв незаконно нарахував собі 261 млн грн на підставі рішення наглядової ради про виплату йому премії за екстраординарні досягнення.

Що далі у справі Коболєва?

Ця виплата була частиною премій, нарахованих керівництву компанії у травні 2018 року за історичну перемогу “Нафтогазу” над російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражному суді. Детективи НАБУ вручили ексочільнику “Нафтогазу” Андрію Коболєву копію нового клопотання про продовження слідства у справі щодо незаконного преміювання, раніше в цей же день ВАКС відмовив Бюро у продовженні термінів слідства.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав ексголову правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному отриманні премії, носити електронний браслет та залишив заставу в 229 мільйонів гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вимагала змінити запобіжний захід і вимагала призначити тримання під вартою із альтернативним правом внесення застави в 365 млн грн.

Фраза “виклич Пишного” у розмові між бізнесменом Тимуром Міндічем та ексміністром оборони Рустемом Умєровим щодо фінансових інтересів Fire Point – остаточний демонтаж незалежності НБУ. Про це у Facebook написав ексголова Національного банку України Кирило Шевченко.

“Одна з ключових фраз, що прозвучали у цих плівках – фраза “виклич Пишного”. Це не випадкова побутова лексика. Це інституційний діагноз”, – зазначив Шевченко. За його словами, Нацбанк “не є сервісною службою Банкової, Кабінету Міністрів, приватних бізнес-груп чи людей, які мають доступ до президента”.

У той же час, у воєнний час політична спокуса використати центральний банк як джерело грошей, адміністративного впливу або неформального тиску стає максимально небезпечною. Якщо компанія має стратегічне значення, вона повинна отримувати фінансування через прозорі бюджетні, банківські або державні механізми та через інституції, які несуть відповідальність. “Але не через приватні розмови, де керівника центрального банку можна “викликати”, – наголосив ексголова НБУ.

Шевченко запевняє, що під час перебування на посаді голови НБУ його також неодноразово “намагалися втягнути у рішення, які не відповідали мандату незалежного центрального банку”. Зокрема, вимагали підтримати емісійне фінансування під президентський проєкт “Велике будівництво”.

Нагадаємо: Глава Національного банку України Андрій Пишний заявив, що бізнесмен Тимур Міндіч та Рустем Умєров, який очолював Міністерство оборони, не зверталися до нього з метою пролобіювати фінансові інтереси компанії Fire Point. Співвласник “Кварталу-95” та колишній партнер президента Зеленського Тимур Міндіч також заперечує свій зв’язок з компанією-виробником дронів “Файєр поінт” та лобіювання її інтересів.

Кирило Шевченко з 2014 по 2020 рік очолював правління Укргазбанку, а з 2020 по 2022 роки був головою Нацбанку України. Верховна Рада призначила Шевченка головою НБУ, напередодні голова НБУ Яків Смолій написав та подав на ім’я президента Володимира Зеленського заяву про відставку “за власним бажанням”, через “політичний тиск”.

У серпні 2023 року ексголова Національного банку Кирило Шевченко отримав обвинувачення у створенні та керівництві злочинною організацією. НАБУ і САП скерували до суду справу щодо створення схеми виведення коштів з українського держбанку, яку очолював, за версією слідства, колишній голова Нацбанку Кирило Шевченко. Сам заявляв про політичне переслідування.

Справа стосується реалізації схеми виведення з “Укргазбанку” коштів під приводом оплати посередницьких послуг впродовж 2014-2020 років, коли Шевченко був головою правління. Держбанк на підставі фіктивних актів виконаних робіт справно сплачував псевдопосередникам за послуги, які ті ніколи не надавали.