Про що говорили сьогодні?

Сьогодні в Україні обговорювали кілька важливих економічних тем, зокрема інфляцію, облікову ставку та ціни на пальне.

Яка ситуація з інфляцією в Україні?

В Україні інфляція стійко сповільнювалася з червня 2025 року до січня 2026 року, але згодом почала зростати. Це викликає занепокоєння серед економістів та урядовців.

Що відомо про облікову ставку?

Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15%. Це рішення має на меті стабілізувати фінансову ситуацію в країні.

Яка ситуація на ринку пального?

Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що АМКУ поки що не бачить монопольних дій на ринку пального. Це може свідчити про конкурентну ситуацію на ринку.

Які ціни на нафту?

В ніч проти 30 квітня ціни на нафту Brent із доставкою в червні сягнули 126 доларів за барель – найвищого рівня з 2022 року та з початку війни в Ірані.

Що відбувається в Ірані?

Іран заявив, що відповість “тривалими і болючими ударами” по американських позиціях, якщо Вашингтон відновить атаки. Також Іран знову наголосив на своєму контролі над Ормузькою протокою, ускладнивши плани США створити коаліцію для відкриття цього водного шляху.

Чи закінчується епоха нафтового картелю?

Війна проти Ірану, яку 28 лютого почали США та Ізраїль, вже впливає на глобальні ринки: ростуть ціни на нафту і добрива, Росія отримує додаткові доходи, виник дефіцит фісташок для дубайського шоколаду та авіапального.

Що зміниться в травні?

Очікуються новації в навчанні водіїв, нові дороги та більше звітності, що може позитивно вплинути на економічну ситуацію в країні.

Для українських виробників у Грузії відкрито ринки експорту м’яса, сировини та субпродуктів великої рогатої худоби, а також кормів рослинного походження для тварин. Про це повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук.

Які нові можливості відкриваються для України?

“Ще один перспективний напрям, який перебуває на завершальному етапі погодження, — відкриття ринку для композитних продуктів із вмістом м’яса птиці та рослинних компонентів”, – зазначив Ткачук.

Які результати співпраці з Азербайджаном?

Він також розповів, що відбулася зустріч із головним державним ветеринарним інспектором Азербайджану Галібом Абдулалієвим. “Азербайджан залишається одним із стабільних торговельних партнерів України, тому обговорили не лише підтримання вже досягнутих домовленостей, а й акредитацію нових українських виробників, які готові виходити на вже відкриті ринки”, – зазначив Ткачук.

Нагадаємо: Україна за підсумками 2025 року забезпечила доступ вітчизняних експортерів продукції тваринного та рослинного походження до 22 нових іноземних ринків, цей показник є рекордним за час повномасштабної війни.

Новий проєкт Цивільного кодексу №15150 у нинішній редакції може стати інструментом для приховування з публічного доступу даних про корупцію, санкції та бізнес-зв’язки. Таку думку висловили у компанії YouControl.

28 квітня Верховна Рада зняла з розгляду попередній проєкт №14394, а новий документ, зареєстрований 9 квітня, того ж дня підтримали профільний комітет і парламент у першому читанні.

Які застереження висловлює YouControl?

Найбільші застереження в YouControl викликала стаття 328 про так зване право на забуття. У компанії вважають, що норма, яка дозволяє вимагати видалення інформації не лише в разі її недостовірності, а й через “втрату суспільного інтересу”, може стати інструментом для деіндексації даних про фігурантів корупційних скандалів, підсанкційний бізнес і старі бізнес-зв’язки.

Які ще критичні моменти в новому законопроєкті?

Окремо в YouControl розкритикували норми про “цифровий образ” юридичних осіб і право на цифрову приватність, які, на думку компанії, можуть обмежити агрегування відкритих даних із держреєстрів, судових рішень і санкційних баз. Там також попередили, що стаття про “право на інформаційний спокій” може відкрити шлях до тиску на журналістів і аналітичні системи через SLAPP-позови.

У компанії закликали до публічного обговорення документа і правок до другого читання, заявивши, що без змін проєкт може послабити прозорість державних реєстрів і ускладнити перевірку контрагентів.

Нагадаємо: 28 квітня Верховна Рада у першому читанні ухвалила за основу проєкт нового Цивільного кодексу. Він передбачає, що приватне право регулюватиметься дев’ятьма книгами, які охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини. Це нібито забезпечить “дерадянізацію законодавства” та приведення його до норм ЄС.

Законопроєкт замінив попередній, який викликав обурення суспільства, зокрема через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Тоді після дискусій скандальну норму вилучили. Однак альтернативний проєкт Цивільного кодексу також викликав критику.

Кількість ударів України по російській нафтовій інфраструктурі у квітні сягнула найвищого місячного рівня з грудня, що опустило обсяги переробки нафти в сусідній країні до багаторічних мінімумів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

У квітні було щонайменше 21 український удар по російських нафтопереробних заводах, морських об’єктах, включно з експортними терміналами, а також по інфраструктурі нафтопроводів, свідчать дані, зібрані Bloomberg на основі публічних заяв обох країн.

Україна посилила атаки на інфраструктуру противника, намагаючись скоротити надприбутки, які Москва отримує завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною з Іраном. Тим часом Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі України сотнями дронів і ракет, тоді як мирні переговори буксують, а Вашингтон зосереджений на конфлікті на Близькому Сході.

Які наслідки атак для російської нафтопереробної галузі?

У квітні було щонайменше дев’ять ударів по російській нафтопереробній галузі — це найвищий місячний рівень від початку року, показують зібрані Bloomberg дані. Частота атак України на нафтооб’єкти РФ збільшилася, що знизило середній обсяг переробки нафти в Росії до 4,69 мільйона барелів на добу — найнижчого показника з грудня 2009 року, за оцінками аналітичної компанії OilX.

Падіння обсягів переробки посилює тиск як на внутрішній ринок, де сезонний попит зростає, так і на світовий ринок нафтопродуктів, оскільки Росія є важливим експортером дизеля. Нижчі обсяги переробки також обмежують здатність Росії нарощувати видобуток нафти, який уже кілька місяців залишається значно нижчим за її квоту в межах OPEC+.

Які конкретні атаки були здійснені?

Нагадаємо: Росії вдалося втримати завантаження сирої нафти в квітні у своїх ключових західних портах на рівні березня, попри триваючі атаки безпілотників, а в травні можливе навіть зростання. 16 квітня підрозділи Deep-strike Сил спеціальних операцій уразили кілька обʼєктів на нафтовому терміналі в чорноморському порту Туапсе Краснодарського краю РФ.

У ніч на 28 квітня дрони атакували морський термінал і нафтопереробний завод у російському Туапсе Краснодарського краю; російська влада повідомила, що масштабну пожежу гасять понад 160 рятувальників, було оголошено евакуацію мешканців.

Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати уражень нафтопереробних заводів у російських містах Туапсе та Ярославлі. Зокрема підтверджено знищення 24 та пошкодження чотирьох резервуарів в результаті ураження 20 квітня в районі нафтопереробного заводу “Туапсинський” у Краснодарському краї РФ.