Конфлікт на Близькому Сході має суттєвий вплив на експорт української кукурудзи, а також на вартість імпортованих добрив для аграріїв. Як зазначає Latifundist.com, ескалація конфлікту створює додаткову невизначеність для світових аграрних ринків. Регіон щороку імпортує близько 20 млн тонн кукурудзи, що робить його одним з ключових напрямків збуту для України.
Значна частина українського експорту традиційно орієнтована на цей ринок, тому будь-яке зниження активності закупівель одразу відображається на цінах. Брокер White Brokers Олег Златов пояснив, що прямих поставок кукурудзи до Ірану Україна фактично не здійснює, однак Туреччина відіграє важливу роль як торговий хаб. Частина обсягів, що продаються турецьким компаніям, потрапляє на близькосхідні ринки, тому навіть непрямі ризики в регіоні впливають на українських експортерів.
Які фінансові ризики можуть виникнути?
У короткостроковій перспективі не можна виключати й фінансові ризики. Якщо частина контрактів із близькосхідними контрагентами буде переглянута, відтермінована або скасована через форс-мажор, окремі українські трейдери можуть зіткнутися з касовими розривами чи навіть дефолтами за зобов’язаннями, зазначив Златов. Це, у свою чергу, може призвести до додаткового продажу товару “з коліс” або перепродажу контрактів, що посилить тиск на ціни.
Як конфлікт впливає на ринок добрив?
Брокер також зауважив, що на український ринок кукурудзи додатково продовжує тиснути й без того високий фрахт. Перекриття Ормузької протоки створює напругу на світовому ринку добрив і може призвести до зростання їх вартості для українських аграріїв. Керуючий партнер компанії “Агропартнер” Леонід Шнайдман пояснив, що будь-які логістичні обмеження в Ормузькій протоці насамперед впливають на нафту та аміак, який є базовою сировиною для виробництва азотних добрив.
Якщо в Ормузькій протоці виникають логістичні обмеження або ризики, це одразу створює напругу на глобальному ринку. Зростання вартості нафти відобразиться на ставках фрахту, що, в свою чергу, вплине на зростання вартості добрив. Шнайдман наголосив, що аміак є контрактним товаром, який зазвичай бронюють заздалегідь. У разі появи ризиків імпортери або відкладають закупівлі, або змушені купувати дорожче, особливо якщо контракти мають формульну прив’язку до ринкових індикаторів.
Ринок вже почав реагувати на напружену ситуацію: пропозиція карбаміду обмежена, а ціни зросли приблизно на 10 доларів за тонну лише за короткий період — до близько 505 доларів за тонну FOB для березневих поставок проти 495 доларів раніше. Навіть виробники, які не залежать безпосередньо від логістики в Перській затоці, можуть підвищувати ціни на тлі зростання попиту та невизначеності.
Нагадаємо, що вранці 28 лютого Ізраїль та США завдали ударів по Ірану та ліванській “Хезболлі”. Після цього Іран атакував Бахрейн та Арабські емірати, а також блокував головну артерію постачання близькосхідної нафти – Ормузьку протоку. На відкритті торгів 2 березня ціна на нафту марки Brent підскочила на 13% до рівня понад 82 долари за барель, і нафтові ринки готуються до тривалої волатильності та постійних перебоїв у роботі Ормузької протоки.
Нафтопереробний завод у Рас-Таннурі в Саудівській Аравії перестав працювати після іранської дронової атаки. У порту Бахрейну атаковано танкер Stena Imperative під прапором США: на борту спалахнула пожежа, але члени екіпажу не постраждали. Раніше нафтовий танкер, який, імовірно, перебуває під санкціями США за допомогу Ірану в експорті пального, був атакований біля північного узбережжя Оману. Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу після того, як два дрони Ірану вдарили по енергетичним об’єктам державної QatarEnergy.
За даними судноплавства, щонайменше 150 танкерів кинули якір у Перській затоці за протокою Ормуз, а ще десятки суден стояли на іншому боці протоки після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану спричинили хаос у регіоні.
